18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти кримськотатарського народу. Протягом кількох днів усіх кримських татар було насильно депортовано з рідного Криму до Середньої Азії, Сибіру та інших віддалених регіонів. Це був удар не лише по життях - це була спроба знищити нашу національну ідентичність, культуру, спадщину, саме ім’я «кримські татари». І попри все - мій народ вистояв. Шлях додому був важким і довгим, але ми повернулися - як народ, що зберіг гідність. Ми хотіли будувати майбутнє у Криму, де формувалася і мала державність наша нація.

Ми не думали, що знову, як і наші батьки, боротимемось за право жити на Батьківщині - з тим самим ворогом. Коли у 2014 році російські війська, як агресори й окупанти, знову ступили на нашу землю, ми одразу відчули загрозу самому існуванню нашої нації. Адже ми пам'ятали: Росія ніколи не мала іншої політики, окрім як терор і знищення ідентичності вільних народів. 26 лютого ми зібралися біля Верховної Ради Криму і не дозволили провести окупацію без спротиву. У Кремлі тоді сказали: «У Криму є недоговірний народ - кримські татари». І Росія відповіла репресіями: почалися викрадення, арешти, з'явилися перші політв’язні. І вже 11 років окупації нас переслідують за нашу гідність, за правду, за вірність Україні, за те, що ми - вільні люди.

Тому сьогодні 18 травня - це не лише день скорботи. Це день пошани до незламності народу, що не зрадив ані себе, ані свою землю. День національної єдності і надії, що ми повернемось до Криму незважаючи ні на що.

Ми закликаємо світ визнати й засудити злочини Росії - як у 1944 році, так і сьогодні. Не може бути нової Ялтинської конференції, коли міжнародна спільнота заплющує очі на геноцид і репресії. Україна буде й надалі домагатися міжнародного визнання геноциду кримських татар та посилення тиску на державу-агресора, підтримувати наших громадян в окупації, боротися за звільнення політичних в’язнів. Крим буде звільнений разом із усіма, хто його любить, захищає і за нього страждає.

Як і вся Україна, ми прагнемо миру - але не ціною своїх територій і не ціною знищення своїх націй. Свобода України і звільнення Криму - це боротьба за право на існування. І ми цю боротьбу не залишимо.

Ми пам’ятаємо, ми боремося - і ми переможемою. Крим ніколи більше не залишиться без кримських татар. Україна ніколи більше не втратить незалежність. Держава-агресор понесе відповідальність.

Слава кримськотатарському народу! Слава Україні!