Щорічно 18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу, ми згадуємо трагічні події 1944 року. У цей скорботний день схиляємо голови на знак пам’яті про сотні тисяч кримських татар, безжально вигнаних, вбитих і знищених, та віддаємо глибоку шану представникам кримськотатарського народу, які вистояли й не скорилися, знайшли у собі сили жити та боротися заради відродження своєї багатовікової історії. Страшний злочин радянського тоталітарного режиму, внаслідок якого понад 200 тисяч кримських татар примусово депортували у віддалені регіони Середньої Азії, призвів до жахливих наслідків. В ешелонах смерті та у місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей, сотні тисяч – за кілька днів втратили свої домівки. Цей злочин ледь не призвів до втрати Батьківщини цілим народом!
На жаль, з початком тимчасової окупації Кримського півострова агресором, історія повторилася знов. Тисячі наших співвітчизників – кримських татар і етнічних українців через безпосередню загрозу їхньому життю мусили покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада проводить репресивну політику залякування, психологічного тиску та безпідставного ув’язнення. Кримські татари, чия історія сповнена несправедливості, болю і боротьби, на сьогодні знову зіткнулися з політикою етноциду.
Але Крим – це Україна і вже зовсім скоро національний прапор неодмінно замайорить на півострові. Кожен корінний мешканець Криму буде знову вільно господарювати на власній землі, на своїй історичній Батьківщині. А кожен, хто причетний до жахливих воєнних злочинів, вчинених у нашій країні, гарантовано постане перед судом та понесе покарання. Пам'ятаємо та не пробачимо!