Головна > Текстові публікації > Архів документів
26 листопада 03:01
Заява членів Комітету докладніше
21 листопада 16:55
Відбулось громадське обговорення проекту Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» докладніше
17 листопада 20:34
Заява членів Комітету щодо необхідності створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, притягнення Російської Федерації до відповідальності за скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду докладніше
15 листопада 12:42
Відбулось засідання Комітету докладніше
03 листопада 13:05
Відбулось засідання Комітету докладніше
19 жовтня 18:19
Заява членів Комітету щодо необхідності визнання російської федерації спонсором тероризму та створення спеціального трибуналу з розслідування злочинів російської агресії докладніше
18 жовтня 19:19
Прийнято за основу урядовий законопроект про внесення змін до законів України "Про громадянство України" та "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо умов прийняття до громадянства України докладніше
17 жовтня 13:01
Відбулось засідання Комітету докладніше
23 жовтня 2013, 10:42

Парламентські слухання на тему: "Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення"

16 жовтня 2013 року у Верховній Раді України відбулись парламентські слухання на тему «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення».

Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Калєтнік, відкриваючи засідання, наголосив на важливості питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. За його словами, розв'язання цієї нагальної проблеми є невід'ємною складовою державної політики, а також частиною міжнародних зобов'язань України.

"Проблема порушення прав жінок і дискримінації за гендерною ознакою є глобальною. Дві третини всієї роботи у світі виконують жінки. За це вони отримують лише 5 відсотків світових прибутків. Ситуація з дотриманням рівних гендерних прав в Україні також ще потребує належної уваги на державному рівні. І тому головна мета парламентських слухань - спільно напрацювати ефективне вирішення цього питання", - зазначив І.Калєтнік.

Перший заступник Голови Верховної Ради України також відзначив, що в українському суспільстві сьогодні все ще наявні гендерні стереотипи щодо місця і ролі жінок. Дуже часто бракує умов для належного гармонійного поєднання сімейних і професійних обов'язків. Жінці частіше за чоловіка доводиться обирати між родиною та роботою, між вихованням дітей та побудовою кар'єри.

Не менш важливим, на його думку, є представництво жінок в органах влади, державної влади та політиці. Реальним виміром удосконалення законодавства у сфері гендерної рівності в Україні має стати збільшення участі жінок у суспільно-політичному житті країни, їх представництва у бізнесі та органах державної влади всіх рівнів. За словами І.Калєтніка, "кількість жінок у політиці та на керівних посадах в підприємництві є показником рівня розвитку демократії в країні. Політика в Україні традиційно вважається чоловічою сферою впливу. Зокрема, серед 442 народних депутатів сьомого скликання тільки 42 жінки, тобто менше 10 відсотків. Але при цьому третину всіх законодавчих ініціатив до Верховної Ради подають саме жінки".

Ще однією, найболючішою проблемою, головуючий назвав прояви домашнього насильства по відношенню до жінок. "Кількість осіб, які перебувають на обліку в МВС за вчинення насильства у сім'ї щороку зростає. За 2012 рік їх кількість перевищила 120 тисяч. Тобто, щогодини в Україні мінімум 15 жінок стають жертвами домашнього насильства. І це при тому, що насильство в сім'ї є прихованим правопорушенням і існуюча статистика не відображує його реальних масштабів. Суспільство потерпає від жорстокості, але побороти її допоможуть не лише посилення покарання, а й профілактика, зміна ставлення суспільства до питання рівності", - наголосив І.Калєтнік.

Заступник Міністра соціальної політики Лідія Дроздова у доповіді відзначила, що ситуація із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні залишається далекою від ідеальної. Це стосується мало не всіх сфер життєдіяльності держави та суспільства: від приступності жінок на керівних посадах в бізнесі і до ситуації в сфері зайнятості. "То ж не дивно, що за міжнародним індексом гендерного розриву, який характеризує нерівні можливості реалізації жінок і чоловіків у різних суспільних сферах, у 2012 році серед 135 країн світу Україна посіла лише 64 місце. Перед державою стоїть завдання зробити все для того, щоб знайти і на практиці реалізувати всі механізми, які б дозволили виправити ситуацію", - наголосила заступник міністра.

Л.Дроздова поінформувала про вжиті урядом та Міністерством соціальної політики протягом 2013 року системні кроки, спрямовані на виправлення ситуації, найважливішим з яких стало прийняття урядом 26 вересня поточного року Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року, яка передбачає запровадження комплексного підходу у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Україні.

Доповідачка зазначила, що хоча Програма прийнята недавно, Міністерство вже зробило кроки з її практичного втілення. Зокрема, розроблено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, який передбачає застосування комплексного підходу у вирішенні програми паритетного представництва жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності держави та суспільства, а також передбачає запровадження 30-відсоткових гендерних квот. Вона повідомила, що цей законопроект вже пройшов погодження в міністерствах і знаходиться на розгляді в уряді.

Л.Дроздова повідомила про те, що Міністерство соціальної політики особливу увагу приділяє питанню захисту прав жінок у сфері зайнятості. За її словами, сьогодні жінки становлять понад 55 відсотків всіх безробітних. "Тобто безробіття в Україні має жіноче обличчя, з чим не можна примиритися. Це не лише несправедливість, але удар по економіці, з якої дискримінація вириває значний трудовий ресурс", - наголосила вона.

Доповідачка зазначила, що поступово цю ситуацію вдається виправляти. Зокрема, з 1 січня поточного року почав працювати Закон "Про зайнятість населення", яким запроваджуються гендерні принципи у забезпеченні зайнятості та сприянні працевлаштуванню: пряма заборона зазначати в оголошеннях про вакансії обмеження щодо віку та статі кандидата, розширено категорії громадян, які мають додаткові гарантії при працевлаштуванні, встановлена компенсація роботодавцям цілий рік витрат на сплату єдиного соціального внеску при працевлаштуванні на нове робоче місце малоконкурентних громадян (до таких громадян, зокрема, належать одинокі матері).

Л.Дроздова також повідомила, що Міністерство розробило пакет додаткових ініціатив щодо гарантій жінкам та матерям у сфері зайнятості. Зокрема, передбачено надавати матерям можливість пройти безкоштовне навчання, перепідготовку або підвищення кваліфікації під час 3-річної відпустки по догляду за дитиною.

"Всі ці ініціативи закладають підґрунтя для ефективного розв'язання гендерних проблем в Україні вже в осяжному майбутньому. Низку кроків щодо посилення соціального захисту жінок та матерів вже зроблено і вони дають результат. Підвищуються соціальні стандарти для жінок та матерів. Зокрема, у Держбюджеті збільшено видатки на виплату допомоги сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям на 21 відсоток із 33 мільярдів в минулому році до 40 мільярдів в поточному році. Підвищуються розміри допомоги при народженні дитини на 7 відсотків. Збільшено розмір допомоги по догляду за дитиною для малозабезпечених сімей на 7 відсотків. В грудні цього року збільшується допомога малозабезпеченим одиноким матерям.

Другий напрям - це пенсійне забезпечення жінок. Головним завданням було та залишається усунення дискримінації, яка є сьогодні. Не може середній розмір пенсії жінок - 1306,62 гривні - становити лише 71,5 відсоток від пенсії чоловіків - 1826,57 - як це відбувається зараз. Низку кроків у розв'язанні цієї проблеми вже зроблено і з 1 липня поточного року набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законів країни щодо призначення та індексації пенсій", - повідомила Л.Дроздова.

Заступник Міністра відзначила, що окремим напрямком діяльності Міністерства є підтримка інституту сім'ї. За її словами, з цією метою Міністерством розроблено державну цільову соціальну програму підтримки сім'ї на період до 2016 року, яку 15 травня поточного року було затверджено Урядом України. "Дуже важливими в цій програмі є, перш за все, три пріоритетні напрямки щодо підтримки сім'ї на державному та місцевому рівні: розвиток інформаційно-ідеологічних інструментів та більш ефективного їх використання; реалізація системної підготовки молоді до подружнього життя; здійснення заходів щодо недопущення насильства у сім'ї", - повідомила доповідачка.

Л.Дроздова, завершуючи виступ, зазначила, що велику допомогу у вирішенні завдань щодо встановлення в Україні принципів гендерної рівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства надають міжнародні партнери, а також відзначила вагомий внесок громадських організацій, які беруть активну участь у розробці та обговоренні ініціатив міністерства, що стосуються питань гендерної рівності в Україні.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан у співдоповіді повідомив, що Комітет одноголосно підтримав ініціативу зазначених парламентських слухань і наголосив на тому, що "забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є надважливим завданням у формуванні державної політики в цій сфері".

В.Пацкан поінформував про заходи, в яких брали участь члени Комітету, та про розгляд законодавчих ініціатив. Зокрема, Комітет підтримав необхідність ухвалення законопроекту про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім'ї), метою якого є вилучення таких стягнень, як штраф та виправні роботи з відрахуванням 20-відсоткового заробітку в дохід держави, що переважно лягає не на порушника, а саме на дохід сім'ї.

"Це - коротко про перші кроки Комітету, які були зроблені. Але ми розуміємо, що у напрямку формування гендерної політики та її реалізації повинна проводитися системна і ретельна робота", - зазначив голова Комітету.

В.Пацкан далі наголосив: "нас не влаштовують ті темпи гендерних перетворень у суспільстві, які ми бачимо сьогодні. Це, в першу чергу, відсутність комплексного підходу. З 2010 року Кабміном не затверджувалася Державна програма забезпечення гендерної рівності. І саме завдячуючи ініціаторам цих слухань уряд, щоб не допустити шквалу критики на свою адресу напередодні слухань, нарешті її ухвалив. Але вже пройшли всі терміни подання формування бюджетних запитів на наступний рік. Минув і термін підготовки проекту Державного бюджету України на 2014 рік. Тож є великі сумніви, що у фінансування цієї довгоочікуваної програми Кабміном будуть все-таки закладені належні кошти".

Співдоповідач також зазначив, що "підписавши низку міжнародних документів як універсального, так і регіонального рівня, наша держава зобов'язалась утверджувати гендерну рівність". "На жаль, часто і влада, і суспільний загал недооцінюють гендерну проблематику, хоча чимало загальнолюдських проблем має саме гендерне підґрунтя, зокрема, нерівність у заробітній платі чоловіків та жінок, які торкаються, в першу чергу, жінок: це і бідність, і гендерне насильство. Ті випадки насильства щодо жінок, які трапилися в Миколаєві, у Врадієвці, сколихнули суспільство. А скільки інших жінок потерпають від домашнього насильства, скільки інших жінок стають жертвами торгівлі людьми, скільки інших жінок бідність і потреба утримувати сім'ю виштовхнула за межі країни? А хто подбає про наших сільських жінок, які працюють у три зміни: на роботі, вдома, у підсобному господарстві? У вирішенні всіх цих питань і проблем має бути гендерна політика", - наголосив В.Пацкан.

Голова парламентського Комітету привітав всіх з Міжнародним днем сільських жінок, який відзначався 15 жовтня. Він висловив жаль з приводу того, що уряд не надає належної уваги відзначенню цього дня, як і не надає особливої уваги проблемам жінок у сільській місцевості. "В Україні впровадження гендерної політики іде еволюційним шляхом, без застосування на практиці позитивних дій. Результат - стояння на місці. Тому ми й досі не вийшли за рамки десятивідсоткового представництва жінок в парламенті. Але парадокс - ніщо не могло зупинити уряд в просуванні псевдогендерної політики в пенсійному віці. Тут, як уже то кажуть, повна рівність: додали жінкам п'ять років пенсійного віку, не дивлячись на подвійне навантаження, розрив у заробітній платі чоловіків та жінок, не відмовившись від пільгових надвисоких пенсій певним категоріям державних чиновників, а от хоча б ввести тридцятивідсоткові квоти на представництво жінок в парламенті та уряді - зась. Яка ж це гендерна рівність?", - наголосив доповідач.

Координатор системи ООН в Україні Алессандра Тісо у виступі зазначила, що система ООН в Україні завжди залишається в розпорядженні уряду України і готова приєднатися до зусиль парламенту, міністрів, урядових структур, громадянського суспільства, всіх зацікавлених сторін для виконання заходів і всіх видів діяльності, для того щоб гендерна рівність стала одним з основних в суспільстві, дозволяла жінкам досягати більше цілей та забезпечувати повне виконання прав людини, основних свобод.

Алессандра Тісо також повідомила, що у 2014 році Україна подаватиме свій звіт про успішність виконання Конвенції про знищення всіх видів дискримінації проти жінок до комітету цієї конвенції. За її словами, є дуже багато позитивних зрушень і досягнень, про які треба говорити.

Координатор системи ООН в Україні, зокрема, позитивно відзначила впровадження і відслідковування впровадження базового принципу: забезпечення гендерної рівності є питанням прав людини, яке стосується кожного члена суспільства; сприяння посиленню потенціалу жінок, їхнього доступу до фінансових послуг, інфраструктури, послуг охорони здоров'я, включаючи сексуальне і репродуктивне здоров'я, також їх права на землю та активи, знищення дискримінації та рівна оплата за рівну роботу, і рівне представництво в прийнятті рішень. "Все це дуже важливі чинники. Ґендерна рівність є рушієм розвитку і це всюди в світі підтверджується. І говорять так, що жінка тримає половину неба і їй треба дати можливість це зробити", - наголосила А.Тіссо.

Уповноважений Верховної Ради України з питань прав людини Валерія Лутковська у виступі звернула увагу на те, що питання гендерної рівності виростають з сім'ї. За її словами, "не говорити про питання домашнього насильства сьогодні було б категорично неправильно. Тому що, питання домашнього насильства - це питання латентне, приховане, на жаль. У зв'язку з нашою ментальність, яка все одно продовжує так чи інакше впливати на наше ставлення до можливості захисту жінки від домашнього насильства, так і у зв'язку з тим, що сьогодні не вистачає законодавства для того, щоб адекватно захистити жінку від насильства в сім'ї". Показником цього є і відсутність державної статистики з питань домашнього насильства" - зазначила вона.

В.Лутковська висловила переконання, що інформаційні компанії стосовно того, яким чином забезпечити захист жінки, мають носити не періодичний характер під певні події або акції, а мають бути систематичними і системними. Уповноважений з питань прав людини закликала громадські організації до співпраці у питанні проведення таких інформаційних компаній.

В.Лутковська запропонувала Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин включити до Рекомендацій цих парламентських слухань обов'язкове звернення до уряду щодо пришвидшення ратифікації відповідної конвенції, яку Україна підписала ще в 2011 році.

Під час парламентських слухань виступили: народні депутати Віталій Кличко, Олена Кондратюк, Ганна Герман, Ольга Борита, Едуард Леонов, Ірина Луценко, Ірина Геращенко, Микола Томенко, Ольга Левченко.

На слуханнях також виступили представники міжнародних та громадських організацій: секретар Світової Федерації Українських жіночих організацій Олександра Фарима, заступник голови Ради Федерації роботодавців України Ганна Безлюдна, директор Національного демократичного інституту в Україні Кетріт Сісел, координатор проектів ОБСЄ в Україні Мадіна Джарбусинова, член-кореспондент Національної академії правових наук України Наталія Оніщенко, суддя Верховного Суду України Микола Короткевич, перший заступник Голови Національного агентства України з питань державної служби Юлія Ковалевська, член правління Асоціації народних депутатів України Олена Бондаренко, представник благодійної організації "Київський інститут гендерних досліджень" Марфа Скорик, голова Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи" Любов Максимович, президент Всеукраїнського громадського об'єднання "Ліга соціальних працівників України" Світлана Толстоухова, голова правління громадського об'єднання "Інформаційно-консультативний жіночий центр" Олена Суслова, президент громадського об'єднання "Жіноча професійна ліга" Олена Лазоренко, директор Департаменту паспортної роботи та громадянства Державної міграційної служби України Діна Пімахова, президент Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда - Україна" Катерина Левченко, Всеукраїнська громадська організація "Рада жінок-фермерів України" Людмила Клєбанова, почесна голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги Ольга Кобець, начальник соціально-гуманітарного відділу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Сафонов, представник Всеукраїнського жіночого об'єднання "Солідарність" Лідія Даниленко та ін.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан у заключному слові подякував учасникам парламентських слухань за висловлені думки та пропозиції і запросив усіх взяти участь 25 листопада в акції: "16 днів проти гендерного насильства", яка, за його словами, "стане ще одним кроком у напрямку мінімізації гендерного насильства в нашому суспільстві".

Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Калєтнік, підбиваючи підсумки, зазначив, що ці парламентські слухання вкотре підтвердили громадську активність, послідовну та принципову позицію експертного середовища. За його словами, саме ці фактори здатні багато в чому посприяти пошуку нових сучасних рішень багатьох актуальних та назрілих суспільних проблем. "Маємо визнати, що активна позиція насамперед жіночих громадських організацій є генератором ініціатив у сфері гендерної політики", - наголосив І.Калєтнік.

Головуючий також відзначив, що виступи учасників слухань виявили, що не потрібно обмежуватися лише кількісним нарощуванням представництва жінок у владі, оскільки гендерна політика є цілісним суспільним феноменом і представництво жінок у владі є лише одним з інструментів для розв'язання нагальних суспільних проблем. Такий підхід також передбачає розгляд ширшої за змістом проблематики. Зокрема, забезпечення репродуктивного здоров'я, сприяння можливостям поєднувати професійні обов'язки з сімейними, подолання насильства в сім'ї, яка насамперед стосується жінок.

"На черзі також цілий ряд інших питань. І їх вирішення, безумовно, дозволить підвищити соціальні стандарти життя наших співгромадян. Саме тому актуальними завданнями, які ми повинні вирішувати спільними зусиллями, сьогодні вбачаються: подальша розбудова відповідної нормативно-правової бази; адаптація законодавства України до кращих світових стандартів у сфері забезпечення гендерної рівності; впровадження гендерних підходів у діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; щорічне інформування громадськості щодо проблем та перспектив утвердження гендерної рівності в Україні; налагодження співпраці органів виконавчої влади з науково-дослідними установами Національної академії наук; залучення до проведення наукових та експертних досліджень громадських організацій та міжнародних агентств; підтримка громадських ініціатив, спрямованих на формування гендерної культури; проведення інформаційної роботи, спрямованої на подолання стереотипів щодо ролі жінок і чоловіків у сім'ї та суспільстві", - зазначив І.Калєтнік.

Перший заступник Голови Верховної Ради України також відзначив, що розв'язання цілої низки гендерних проблем, на яких наголошували учасники слухань, дозволить розв'язати багато інших гострих політичних і соціальних проблем українського суспільства, досягти вищого рівня соціального розвитку, забезпечити кращі стандарти нашим громадянам і жінкам, і чоловікам.

 

 

                                                                                                Стенограма парламентських слухань

 

 

                        

 

 

 

                        

 

 

                       

 

 

 

                                      Повний текст виступу Олександри Фарими – секретаря Світової Федерації Українських жіночих організацій

 

                                                                                    Дорогі українки та українці, шановний головуючий!

Я маю честь представляти  Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій та передати усім присутнім вітання Голови СФУЖО п. Орисі Сушко.

СФУЖО перший раз приймає персональну участь у парламентських слуханнях на близьку нам тему.

Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) заснована в 1948 році десятьма жіночими організаціями у Філадельфії, США. На даний час офіс СФУЖО знаходиться в Торонто, Канада. СФУЖО об'єднує 27 організацій із 17 країн на чотирьох континентах.  Цього року виповнюється 65 років від заснування СФУЖО та 50 років заснування нашого друкованого видання – журналу  Українка в Світі”.

Організації, що входять у склад СФУЖО спрямовують свою роботу у різноманітних напрямках - громадських, релігійних, культурних, освітніх, імміграційних  та гуманітарних.  СФУЖО відображає діяльність локальних українських громад по всьому світу, а також на міжнародній арені через свій консультативний статус в Економічній і Соціальній Комісії ООН (UN/ECOSOC) від 1993 року, через акредитацію при Департаменті Публічної Інформації  ООН (UNDPI) від 1990 року, та через членство в Комітеті при ЮНІСЕФ (NGO Committee on UNICEF) від 1997 року. 

Основною місією СФУЖО є відстоювання гідності і недоторканості жінок в Україні та українських жінок у емігрантських громадах при дотриманні міжнародних стандартів у галузі прав людини, підвищення громадської обізнаності з проблемами та порушеннями, збереження української мови і культури, виховання свідомості української ідентичності, пропагування правдивої історії України та українських сімейних і соціальних традицій, а також спрямування зусиль на підтримку розвитку в незалежній Україні стабільної демократії при повазі до верховенства закону.

За ці роки наші представники до ООН  доклали  багато зусиль для того, щоб СФУЖО зайняла поважне і вагоме  місце при Організації Об’єднаних Націй.  У березні цього року наша делегація в складі 14 жінок  на чолі з головою СФУЖО Орисею Сушко прийняла  участь у роботі  57-ї сесії Комісії ООН з питань становища жінок.

Цьогорічна панель пройшла під назвою  “Коли припиниться жорстокість та насильство проти жінок та дівчат?  Глобальне вирішення проблеми”.

Голова представництва СФУЖО до ООН доктор Марта Кічoровська-Кебало виступила з доповіддю на тему „Мобілізація протесту: Об'єднання зусиль у боротьбі з гендерним насильством в Україні”.

СФУЖО стурбована дальшими виїздами з України жінок та молоді і звернулась до своїх складових організацій з вказівкою створити новоприбулим сприятливі умови для вступу в українські організації та залучати їх до активної співпраці з українськими організаціями в країнах їх поселення, а також допомагати та сприяти поверненню в Україну, де вони зможуть поділитися набутим досвідом.

Складові організації постійно поширюють інформації щодо прав та обов`язків мігрантів та активно співпрацюють з Імміграційними службами в країнах замешкання.

Голова Брюсельського офісу агенції Інтерфакс Україна Іринa Сомер прислала  ролик учасникам Х Конґресу СФУЖО в якому розповіла про те, як оскаржила рекламу нідерландської енергетичної компанії у нідерландській Комісії з питань рекламної етики.  2 місяці нідерландське телебачення демонструвало рекламний ролик, який був спеціально розроблений перед „Євро 2012”.  В ньому закликали нідерландських жінок  не пускати своїх чоловіків в Україну тому що там багато красивих жінок та показували українських жінок як напівоголених сексуальних жінок.  Вона сказала, що вважає образ представлений в рекламі неправдивим і таким, що принижує честь і гідність української жінки.  Також вона написала, що вимагає щоб ця реклама була забрана з ефіру.  Пані Ірину та і нас всіх вразило те, що жоден з українських політиків не виступив на захист образу української жінки.

Ставлення до жінки – це риса, яка характеризує націю, народ, країну.  Один з наших попередніх Президентів заявив що закордон „поехали все путаны» - поїхали всі «путани», за що ніколи навіть не вибачився привселюдно.  Щоправда через декілька років Президент Ющенко вибачився за ці слова попередника під час зустрічі з українською громадою Італії.  Як може Президент дозволити собі сказати такі слова про 40-60 річних жінок – про частину свого народу – народу, який довірив йому бути Гарантом Конституції.  Ці люди не від добра залишили своїх дітей та сім’ї – може тут теж вина цього ж Президента та уряду, що не змогли забезпечити їх роботою та створити їм гідні умови для життя.

Ставлення владних структур до жіночих організацій, зацікавлення їхньою роботою може змінити ситуацію в кращий бік.  Приклад – Жіночий  конгрес Польщі заснований лише 4 роки тому.  На його засідання збираються тисячі жінок у залі Палацу культури і науки у Варшаві, у компанії лише кількох чоловіків. Серед них – прем‘єр-міністр.

Члени нашої Федерації відгукнулися та висловили своє бачення цієї проблеми.  Наприклад, ми знаємо, що в Канаді та Швеції права жінок добре захищені, але вони все одно боряться за розширення цих прав.  Уряду України потрібно брати приклад з урядів Канади та Швеції, серед інших, у ставленні до жінок та жіночих проблем.

Сьогодні в Італії за останніми даними Інституту Національної Статистики з дозволом на проживання перебуває – 224 588 громадян України та приблизно стільки ж нелегалів –що сягає приблизно 500 000-  з них жінки – 79,8%, неповнолітні – 9,2%, серед них з довготерміновим дозволом на проживання – 49,2%.  Це десь приблизно 400 000 працевлаштованих в Італії громадянок України в основному середнього, передпенсійного та пенсійного віку.  Приблизно така ж  пропорційна картина в Іспанії, Португалії та Греції.  При відсутності мільйонів жінок в Україні проходить поступове руйнування держави – розбиті сім’ї, залишені без материнської опіки діти, недоглянуті старенькі батьки.

Мільйони громадян України які працюють закордоном нераз вносили пропозиції мати свого представника при Верховній Раді, та нажаль у Верховній Раді не підтримали пропозицію одного з найбільших інвесторів в економіку України, що не вимагає дивідендів.  А вливання заробітчан, за даними Нацбанку, складають приблизно від 19 до 23 мільярдів доларів щорічно.

А для соціального і правового захисту тих українок та українців-громадян України, що працюють в Італії та Греції, Батьківщина повинна постаратись укласти угоду.

5 жовтня в Українському музеї в Манхеттені відбулася презентація найновішої книги Олени Ганківської – професора політології Університету Саймона Фрейзера в Канаді „Гендер, політика та суспільство в Україні”.

Професор Ганківська виступила з коротким оглядом складних гендерних відносин в сучасній Україні.  Вона досліджувала який позитивний та негативний вплив мали політичні, соціальні та економічні перетворення в Україні на розподіл гендерних ролей та відносин за роки незалежності.

Україна є учасником багатьох міжнародних договорів , які зобов'язують уряд забезпечити рівність можливостей і ставлення для жінок і чоловіків у галузях освіти , охорони здоров'я , зайнятості , справедливості. Також уряд України висловив зобов'язання працювати над тим щоб зупинити торгівлю жінками , над припиненням насильства щодо жінок та викоріненням сексуального домагання на робочому місці. Насправді в реальності все по іншому.  Для здійснення і виконання цих зобов'язань ми бачимо відсутність бажання, відсутність керівництва, а також немає повного розуміння що необхідно це зробити. Стало узагальненою соціальною нормою неповага до здібностей жінок , активне глузування, терпимість до зловживань щодо жінок поширена в українському суспільстві в цілому, в тому числі серед багатьох керівників країни, тих самих людей, котрим доручено здійснювати та провадити цю гендерну політику.

Недосконала система соціальної та сімейної підтримки, багаторічні безробіття, загальне зниження добробуту, підвищення токсикоманії та бездомності різко впливають на гендерні ролі і відносини.  Особливо тривожним є швидке поширення безпрецедентної дезінформаційної Кампанії „Стоп  Гендер”, яка виникла в Україні в 2010 році. Розроблені технічно складні веб-сайти, відео, поширюються глянцеві брошури та листівки. Кампанія „Стоп  Гендер” висміює засади гендерної рівності, зокрема, і основні принципи прав людини в цілому. Професор Ганківська навела приклади деяких гасел та текстів з цієї кампанії – вони заявляють, що рівні можливості та рівне поводження до жінки є блюзнірським і проти волі Бога, стверджуючи, що повага до людей, незалежно від статі чи сексуальної орієнтації є хибною і що дозволяє жінкам просування та добиватись успіху в таких ділянках суспільного життя як політика та керівні органи , а це суперечить українській традиції та культурі. Ця інформація розповсюджується безкоштовно по всій території України, в університетських містечках, через церкви, повторюється священиками і пасторами, що призводить до плутанини серед людей, які дивляться на церкву як на свого духовного керівника. Автори Веб-сайтів та відео не ідентифіковані, а спроби знайти джерело фінансування цієї дорогої і складної кампанії, котра надає інформацію в першу чергу в Росії, не увінчалися успіхом.

Кілька організацій приєдналися до цього руху, який, як видається, поширився при сприянні деяких євангелічних груп, а також Української Правовірної Греко-Католицької Церкви, що працюють в Західній Україні, яка фактично не є зареєстрованою як Церква, а тільки в якості неурядової організації (НУО), котра відріклась від керівництва справжньої Української Греко – Католицької Церкви.  У східних регіонах України Кампанію „Стоп  Гендер” підтримує Братство тих, які пов'язані з Московською Патріархією Російської Православної Церкви.  В Україні існує теорія серед захисників прав жінок, що цей анти – жіночий рух виник у відповідь на прозахідні зусилля, щоб переконати населення України бойкотувати підписання угоди про Асоціацію з Європейським союзом, який вимагає активного та дієвого дотримання прав людини. Це також може бути частиною зусиль, щоб кооптувати і дуже ефективно спотворювати не фінансовану прозахідну програму „Зупинимо насильство щодо жінок в Україні!”, котра мала велику підтримку, в тому числі таких знаменитостей як Андрій Шевченко, співачка Ані Лорак та Сергій Бубка. Професор Маріан Рубчак університету Вальпараїсо який  нещодавно редагував іншу публікацію з гендерних питань в Україні, теж дивується чому уряд терпить цю анти-жіночу кампанію.

         СФУЖО рекомендує

1.     Забезпечити представництво від мільйонів працюючих закордоном громадян України у Верховній Раді.

2.     Забезпечити рівні виборчі права для громадян України в Україні та за її кордонами.

3.     Укласти угоду про соціальний і правовий статус громадян України які працюють в Італії та Греції.

4.     Прирівняти права учителів, які працюють за межами України, часто волонтерами, до прав учителів в Україні – і надати можливість зарахування стажу роботи.

5.     Владним структурам почати активно співпрацювати з жіночими організаціями України.

6.     Законодавчо забезпечити більшу присутність жінок у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів а також на усіх рівнях владних структур.

7.     Докорінно викоренити торгівлю жінками та дітьми.

8.     Через ЗМІ забезпечити підвищення громадської обізнаності з проблемами та порушеннями прав людини.

9.     Забезпечити рівність можливостей для жінок і чоловіків у галузях освіти , охорони здоров'я, зайнятості.

 

З пошаною,        

                  

                                     

Орися Сушко                                           Олександра Фарима

Президент СФУЖО                                  Секретар СФУЖО