До Комітету надійшов запит від ВГО «Центр об’єднання та захисту прав ромів в Україні» про надання інформації щодо захисту прав ромів, зокрема, про проведені заходи на виконання постанови Верховної Ради України «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів» та виконання рекомендацій Ради Європи щодо ромів.
Зазначений запит в межах компетенції був розглянутий у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та Міністерстві культури України – спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України.
З огляду на те, що зазначена інформація може бути корисною для ромських громадських організацій, пропонуємо до уваги основні її положення.
Щодо слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин стосовно прав ромів:
12 квітня 2005 року Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України четвертого скликання провів комітетські слухання на тему: "Про сучасне становище ромів в Україні".
У слуханнях взяли участь народні депутати України, представники міністерств і відомств, відповідних підрозділів Уряду АР Крим, обласних держадміністрацій, провідні науковці, представники міжнародних організацій та фондів, численних ромських організацій.
Важливо зазначити, що подібний масштабний захід, присвячений становищу ромів України, на такому високому державному рівні було проведено вперше.
Багато гострих і актуальних проблем, що торкалися забезпечення прав ромів, зокрема, питання зайнятості, освіти, задоволення базових соціальних потреб, доступу до якісних медичних послуг, подолання жебрацтва і бездоглядності ромських дітей, прояви упередженого ставлення до ромів, порушення їхніх громадянських прав знайшли своє відображення в Рекомендаціях, які були схвалені за підсумками зазначених слухань.
Рекомендації комітетських слухань на тему: "Про сучасне становище ромів в Україні" були направлені на розгляд найвищим посадовим особам держави - Президенту України, Прем'єр-міністру України та Голові Верховної Ради України.
В Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України шостого скликання слухань стосовно народу Рома та стосовно інтеграції народу Рома в українське суспільство не проводилось.
Питання забезпечення прав ромів розглядалось Комітетом в рамках заходів щодо стану задоволення національно-культурних, мовних, освітніх потреб корінних народів та національних меншин України.
Щодо виконання рекомендацій Ради Європи щодо ромів:
В рамках співпраці з Радою Європи в галузі захисту прав ромів і кочівників Україна у 2008 р. приєдналася до кампанії РЄ під назвою «Доста!», що має на меті подолання існуючих стереотипів та зближення громадян неромської та ромської національностей в країнах-учасницях.
Крім того, в питанні захисту прав ромів Україна підтримує контакти з Європейським форумом ромів та кочівників (ERTF), що має правову угоду з Радою Європи про статус партнера Організації.
6 липня 2011 року в ході засідання під головуванням Міністра закордонних справ України, Голови Комітету Міністрів Ради Європи К. І. Грищенка було підписано план дій між Радою Європи та Європейською комісією щодо політики по відношенню до ромів. З боку Ради Європи документ підписав Генеральний секретар Організації Торбйорн Ягланд, а з боку Єврокомісії – Європейський комісар з питань освіти, культури, багатомовності та молоді Андрулла Вассіліу.
Слід зазначити, що підписання плану дій, який має сприяти соціальній інтеграції ромів у європейських суспільствах, саме в ході засідання під головуванням України вкотре засвідчив той важливий внесок, що робить наша держава у справу вирішення ромської проблематики.
Процеси демократизації суспільства, що відбуваються в Україні, відкрили широкі можливості й активізували у середовищі ромської громади конструктивні сили, які здатні впливати на вирішення проблем ромської спільноти. Відзначається певний рівень їхньої готовності до відродження своєї самобутності та усвідомлення своєї етнічної приналежності.
Нині в Україні створено 90 ромських національно-культурних товариств. Основні завдання, на вирішенні яких зосереджена діяльність ромських громадських об'єднань, є відродження мови, культури, традицій та звичаїв ромської національної меншини.
Враховуючи гостроту соціокультурних проблем ромської меншини в Україні, у 2003 році було розроблено та затверджено Кабінетом Міністрів України цільову галузеву Програму соціально-духовного відродження ромів України на період до 2006 року. Основною метою Програми було: створення концептуальних підходів та шляхів інтеграції ромів в українське суспільство, реалізації представниками цієї етнічної групи соціальних, економічних і культурних прав і свобод, а також їх активної участі у державотворчих процесах.
Реалізація заходів Програми сприяла створенню умов для збереження та розвитку культури ромів, створення закладів культури та освіти, інтеграції ромів в українське суспільство. У ряді областей, зокрема, Закарпатській, Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській та Київській місцевими органами влади були ухвалені регіональні програми соціально-духовного відродження ромів.
У 2007 році за ініціативи Всеукраїнської спілки громадських організацій “Конгрес ромен України” були проведені ромські громадські слухання з питань результативності виконання заходів Програми, строк якої завершився у грудні 2006 року. У 2005 році у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин за участю Держкомнацміграції та ромських національно-культурних товариств відбулись комітетські слухання ”Про сучасне становище ромів в Україні”. За результатами слухань прийнято рекомендації та підготовлено збірник аналітичних матеріалів щодо стану задоволення прав та етнокультурних потреб ромів в Україні.
Значну роботу по відродженню, підтримці та розвитку культури ромів проводить Міністерство культури України. За підтримки Міністерства проводяться різноманітні культурно-просвітницькі заходи, спрямовані на відродження етнічної, мовної та культурної самобутності ромів. Зокрема, під егідою Конгресу ромен України відбувся семінар “Актуальні питання діяльності ромських громадських організацій в Україні”, громадські слухання та фольклорний фестиваль ромського мистецтва. В Україні стали традиційними виставки виробів ужиткового мистецтва, фестивалі, огляди-конкурси за участю самодіяльних колективів ромської культури. Щорічно за фінансової підтримки Мінкультури Циганський музично-драматичний театр “Романс” проводить Міжнародний фестиваль ромського мистецтва “Амала”.
За сприяння Міністерства проводилася Всеукраїнська культурно-мистецька акція “Рома України”, Ромський театральний проект у регіонах України “Ми – цигани”, Всеукраїнська циганознавча науково-практична конференція ”Роми України: із минулого у майбутнє”.
Міністерством налагоджена культуна співпраця з Всеукраїнською спілкою громадських організацій “Конгрес ромен України”, президент Григоріченко Петро Дмитрович; Циганським музично-драматичним театром “Романс” - керівник Ігор Миколайович Крикунов (м.Київ); Циганський театр пісні і танцю “Очі чорні” - керівник Людмила Миколаївна Карафєтова (м.Харків).
В Україні зареєстровано понад 80 творчих колективів циган. Вони приймають участь у різноманітних культурно-мистецьких та культурологічних акціях, що проводяться Міністерством у різних регіонах (серед них Всеукраїнський фестиваль творчих родин національних меншин, Форум національних культур, тощо).
У 2009 році під час проведення Всеукраїнського форуму національних культури “Україна: мистецьке розмаїття та діалог культур” з ініціативи Міністерства за значний внесок у примноженні багатонаціональної культурно-мистецької спадщини народів України керівнику циганського музично-драматичного театру пісні і танцю “Очі чорні” Карафєтовій Людмилі Миколаївні присвоєно почесне звання “Заслужена артистка України” та президенту Всеукраїнської спілки громадських організацій “Конгрес ромен України” Петру Дмитровичу Григоріченку - “Заслужений працівник культури України ”.
Творчі колективи та окремі виконавці нагороджені Почесними грамотами МКТ.
У Білоцерківському державному краєзнавчому музеї зберігається багатий матеріал про культуру циган. Музеєм у науково-дослідній та масовій роботі багато уваги приділяється вивченню і популяризації історії та культури ромського народу.
Так, з 1992 року фонди музею систематично поповнюються експонатами з історії циган. У музейну збірку входять: колекція циганської періодики країн світу (газети, журнали), книги, матеріали, що відображають побут народу (одяг, кінська збруя, знаряддя праці та ін.). Особливо виділяється колекція картин циганських художників, до речі, єдина в Україні. Серед експонатів найбільший інтерес становить табірна ікона, знайдена у м. Луцьку в 1991 році.
Музей має документи ООН, Ради Європи з проблем циганів та інших кочових народів Європи. За останні роки проведено ряд досліджень з питань релігії, розселення, фольклору циган.
У 1993 році в Білоцерківському державному краєзнавчому музеї вперше в історії України і колишнього СРСР була підготовлена і проведена виставка «Безсмертя пісні кочової» (про культуру та історію циган України та світу).
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Україні проживає 47.6 тис. ромів (циган) або 0,1 відсотка всього населення країни. Найбільше їх в Закарпатській області — понад 14 тис. осіб. Переважна більшість з них проживає в Ужгородському, Берегівському, Виноградівському районах та в Ужгороді і в Мукачеві. В Одеській області представників ромської національності проживає 4 тис. осіб.
У Закарпатті діють 17 громадських об¢єднань ромської меншини (15 товариств, 1 асоціація і 1 конгрес).
Інтереси ромського населення в депутатському корпусі в місті Берегово представляє депутат Іштван Папп, представник фракції Демократична партія угорців України та від фракції „Єдиний Центр” - Елемир Кульчар, а депутатом Мукачівської міської ради є пастор ромської общини Іван Йонаш.
У загальноосвітніх навчальних закладах області навчається понад 7 тисяч дітей-ромів. В області створено розгалужену мережу загальноосвітніх навчальних закладів, у яких здобувають освіту діти-роми. Зокрема, в м.Ужгороді функціонують ЗОШ І-ІІ ступенів № 13 (219 учнів) та ЗОШ І-ІІ ступенів № 14 (99 учнів), у м. Мукачеві – ЗОШ І-ІІ ступенів № 14 (602 учні), у м. Берегові – ЗОШ І-ІІ ступенів № 7 (325 учнів), у м. Сваляві – ЗОШ І ступенів № 5 (96 учнів) та ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 (118 учнів), у смт. Вишково Хустського району – ЗОШ І ступеня (50 учнів). Крім того, 718 дітей ромів навчаються в 12 загальноосвітніх навчальних закладах Берегівського району, 844 – у 24-х школах Виноградівського району, 447 – у 20-ти школах Іршавського району, 715 – у 12 школах Мукачівського, 574 – у 9-ти школах Перечинського, 259 – у 8-ми школах Рахівського, 235 – у 3-х школах Свалявського, 984 – у 17-ти школах Ужгородського районів.
У дошкільних навчальних закладах області навчається 312 дітей-ромів, з них, зокрема, 82 дітей у 8-ми дошкільних закладах м. Ужгород та 78 дітей у 7-ми закладах Ужгородського району.
У 8-ми професійно-технічних навчальних закладах області навчається 54 учні ромської народності.
У вищих навчальних закладах області навчаються 8 студентів-ромів, у тому числі, в Ужгородському національному університеті – 4 студенти, Ужгородському державному музичному училищі ім. Д. Задора – 1 студент та Ужгородському коледжі культури і мистецтв – 3 студенти.
На базі недільної школи „За нове життя” (керівник - пастор Йовнаш Я. Я.), яка функціонує у ромському поселенні м. Мукачево, організовано фольклорні, танцювальні колективи з числа учнів загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 14, де навчаються діти-роми.
За ініціативи Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти підготовлено й видано читанку для ромських недільних шкіл та для позакласного читання „Країна Романія”, яка містить тексти паралельно ромською й українською мовами.
Враховуючи специфіку роботи з дітьми ромської народності, на допомогу вчителям-практикам Інститутом післядипломної педагогічної освіти підготовлено й затверджено на засіданні науково-методичної ради інституту Орієнтовний календарний план для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів для класів, де переважно навчаються діти-роми. Цей календарний план охоплює всі навчальні предмети державної програми для початкових класів, затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Інститутом післядипломної педагогічної освіти підготовлено й затверджено:
• Програму інтеґрованого курсу „Мова романі та ромська література” для 5-9 класів загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання і навчальних закладів з вивченням мов національних меншин;
• Календарно-тематичний план 34-годинного факультативного курсу „Історія ромів”.
Питання роботи з дітьми ромської народності знайшли своє відображення й під час курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників, проведення обласних науково-практичних семінарів. У рамках курсової перепідготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів, заступників директорів з виховної роботи, педагогів-організаторів, вчителів початкових класів згадані питання обговорюються під час тематичних дискусій, конференцій з обміну досвідом. Темою курсових творчих робіт окремих педагогічних працівників є різні питання специфіки роботи з учнями-ромами.
В області діють 14 ромських мистецьких колективів, зокрема, ансамбль „Унг ромен” (керівник Тібор Горват), зразковий дитячий фольклорний ансамбль „Ром сом” (керівник Аладар Пап), танцювальний ансамбль „Сонячна Радванка” (керівник Світлана Адам), джазовий ансамбль „Пап-джаз” (керівник Вілмош Пап - молодший), ромський ансамбль „Романі Яг” Великоберезнянського районного будинку культури (керівник Іван Йовнаш), Свалявський фольклорний колектив „Рома дром” (керівник Калман Пап), Чопський ромський танцювальний ансамбль „Очі чорні” (керівник Іван Терпак) та ін., які є неодноразовими призерами міжнародних конкурсів та лауреатами фестивалів. На базі дитячих шкіл мистецтв щороку проводяться конкурси ромської пісні і танцю. За підтримки благодійних фондів у с. Зарічево Перечинського району працює музей „Ромська садиба”.
На проведення традиційного міжнародного фестивалю джазової музики „Пап Джаз Фест” з обласного бюджету щорічно виділяються кошти. Так, у 2011 році на фестиваль профінансовано 10,0 тис.грн, а національно-культурним товариствам ромів Закарпаття для проведення фестивалю було виділено ромського народного мистецтва та самодіяльному народному ансамблю ромського танцю „Ром Сом” будинку культури м.Ужгород для участі у Міжнародному ромському фестивалі відповідно 6,0 і 7,5 тис. грн.
На виконання доручення голови облдержадміністрації від 30.06.2010 р. № 02-5/62 управлінням культури облдержадміністрації вивчено питання щодо створення фольклорного ромського ансамблю. Досягнуто домовленість про проведення репетиційних занять на базі обласної філармонії. Разом з тим, у діяльності національно-культурних товариств ромів Закарпаття є ряд проблем:
· неузгодженість у діях товариств;
· потребує вирішення систематичність діяльності аматорських колективів;
· вирішення питання виконавської майстерності аматорських колективів;
· виявлення талановитої молоді та сприяння у здобутті професійної освіти у галузі культури.
З лютого 2008 року на базі Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії створено об’єднану редакцію передач російською, русинською та ромською мовами. Річні обсяги мовлення теле- та радіопрограм ромською мовою складають, відповідно, 17,3 та 8,7 годин. Фінансування мовлення здійснюється з державного бюджету.
Протягом останніх двох років видано ромською мовою „Історія та культура ромів” Є.Навроцької (200 примірників), „У пошуках країни Романії” (1000 примірників), „Білий камінь з чорної катівні” А.Адама, Ю.Зейкан, Є.Навроцької.
Інформаційне забезпечення ромської громади області здійснюється через газету „Романі Яг”, яка видається українською, угорською, ромською мовами (шеф-редактор Аладар Адам, редактор Євгенія Навроцька). Фінансування газети здійснюється за рахунок міжнародних благодійних фондів. Окремі передачі для ромів готує радіо „Світ ФМ”.
Для задоволення релігійних і духовних потреб ромів в області діють 32 релігійні ромські громади, 23 з яких підпорядковані управлінню Закарпатської об’єднаної християнської євангельської церкви Живого Бога, 4 – Релігійному центру божої церкви християн віри євангельської, по 2 – управлінню Закарпатської реформаторської церкви, Мукачівської греко-католицької єпархії та 1 громада церкви Нового Заповіту, що діє автономно.
Членами Громадської ради при облдержадміністрації є Йосип Адам, голова Конгресу ромів Закарпаття „Праліне” (Братерство), голова товариства циган Закарпаття „Рома” та Борис Бучко, голова Закарпатського обласного товариства ромів „Романі чгіб” (Ромська мова).
Радником голови Закарпатської обласної державної адміністрації на громадських засадах є Мирослав Горват, голова Закарпатського обласного молодіжного об’єднання „Романі червень” (Ромська зірка).
Щодо заходів на виконання постанови Верховної Ради України «Про відзначення дня голокосту ромів»:
8 жовтня 2004 року Верховною Радою України прийнято Постанову “Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів”. З часу прийняття згаданого акта, в регіонах, де проживає значна кількість представників ромської національності, за участю органів державної влади і місцевого самоврядування проводяться траурні мітинги, вечори-реквієми, панахиди, приурочені до цієї сумнозвісної дати.
Державним комітетом України у справах національностей та релігій, в межах коштів комітету, надавалася постійна фінансова підтримка ромським громадським організаціям по вшануванню жертв голокосту ромів.
За сприяння Міністерства культури і туризму з цієї нагоди проведено: Всеукраїнський фестиваль ромської культури (м. Біла Церква, Київської області, 2004 рік), Всеукраїнську культурно-мистецьку акцію “Рома України”, Ромський театральний проект у регіонах України “Ми – цигани”, Культурологічну акцію до дня голокосту ромів (2007 рік), Всеукраїнську циганознавчу науково-практичну конференцію “Роми України: із минулого у майбутнє” (2008 рік).
8 квітня 2011 року у м. Києві відбувся концерт, присвячений Міжнародному дню жертв голокосту ромів.
На виконання Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004р.
№ 2085-ІУ „Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів” та доручення Кабінету Міністрів України від 01.11.2004 р. № 46308/1/1-04 Закарпатська обласна державна адміністрація провела в області моніторинг по виявленню масштабів, місць та кількості жертв гітлерівського етноциду ромів у роки Другої світової війни. З метою увічнення пам’яті депортованих і страчених представників ромської національності Центром культур національних меншин Закарпаття надано організаційно-методичну допомогу Закарпатському культурно-просвітньому товариству „Романі Яг” у виданні книги „Білий камінь з чорної катівні”.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щороку сприяють ромським громадським організаціям у відзначенні Міжнародного дня голокосту ромів.
Відділом у справах національностей облдержадміністрації, Центром культур національних меншин Закарпаття спільно з обласними ромськими товариствами проводиться комплекс заходів по відзначенню Міжнародного дня голокосту ромів. Зокрема, товариством циган Закарпаття „Рома” на базі суботньо-недільної ромської школи з 2 по 10 серпня проводиться тиждень пам’яті, приурочений Міжнародному дню голокосту ромів, у таборах мікрорайонів „Шахта” і „Радванка” ведуться роз’яснювальні бесіди щодо влаштованої 2 серпня 1944 року в концтаборі Аушвіц-Біркенау „циганської ночі” та вшановується пам’ять страчених представників ромської національності. У шкільних бібліотеках, де навчаються діти ромів організовуються тематичні полички та проводяться уроки-реквієми пам’яті жертв голокосту, а 1 вересня – виховні години на тему: „Геноцид та депортація ромського населення у роки Другої світової війни”. Окремі обласні ромські громадські організації, які реалізують гуманітарні програми за підтримки МФ в Україні, надають допомогу жертвам голокосту.
Відділ у справах національностей облдержадміністрації та Центр культур національних меншин Закарпаття неодноразово публікував у Всеукраїнському двотижневику „Романі Яг” звернення, приурочені пам’яті жертв голокосту.