Комітет Верховної Ради України

Матеріали, які надійшли від центральних органів виконавчої влади на виконання доручення КМУ № 68170/1/1-10 від 17.11.2010 р.

Міністерство праці та соціальної політики України

Трудова міграція є загальноприйнятим економічним механізмом поєднання потреби та пропозиції робочої сили в рамках функціонування міжнародного ринку праці. Вона існує в переважній більшості країн світу і відрізняються лише співвідношеннями імміграційних та еміграційних потоків.

Участь України в цих процесах обумовлюється поєднанням зовнішніх чинників трудових міграцій з боку країн-реципієнтів та внутрішніх чинників соціально-економічного розвитку України. Зовнішніми причинами трудових міграцій громадян України виступає об’ємний ринок праці західних країн та приваблива матеріальна оцінка трудової діяльності. Причому, демографічні чинники свідчать про постійне зростання попиту розвинутих країн на працю іноземців.

Серед внутрішніх причин трудових міграцій українських громадян – незадоволений попит на роботу всередині країни, неадекватно низька вартість робочої сили.

Слід зазначити, що сприйняття трудових міграцій в українському суспільстві є неоднозначним. З одного боку, у трудових мігрантів – громадян України є можливість використати свою робочу силу і мати за це пристойну винагороду. Держава, яка поки що не в змозі запропонувати своїм громадянам належні робочі місця, отримує потужне зовнішнє фінансове джерело формування національного багатства. Зменшується тиск на національний ринок праці за рахунок участі трудових мігрантів в міжнародному ринку праці.

З іншого боку, якщо державою не створюватимуться умови для повернення трудових мігрантів на батьківщину, частина з них має перспективи поповнити лави закордонних українців, які маючи українське етнічне походження є громадянами інших держав. Вже на сьогодні одним з пріоритетних завдань, визначених Урядом є збереження трудового потенціалу України, а одним із дієвих механізмів реалізації зазначеного завдання є зменшення потоків зовнішньої трудової міграції шляхом створення всебічних умов для трудової діяльності громадян на території України.

За різними експертними оцінками зараз за кордоном працює від 3 до 5 млн. громадян України.  Відповідно до проведеного у 2008 році вибіркового обстеження населення щодо трудової міграції громадян України, було встановлено, що впродовж останніх трьох років за кордон з метою працевлаштування виїздили майже 1,5 млн. українців.

Для визначення достовірних даних щодо чисельності громадян України, які працюють за кордоном такі обстеження зовнішньої трудової міграції повинні проводитись систематично і хоча б раз на рік. Але враховуючи значні фінансові витрати на проведення цих обстежень, держава на сьогодні не в змозі проводити їх постійно.

Єдиною на сьогодні офіційною інформацією про чисельність трудових мігрантів, які на законних підставах працюють за кордоном залишається Державна статистична звітність про чисельність та склад громадян України, які тимчасово працюють за кордоном за формою 1-ТМ, що формується на підставі даних суб’єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Відповідно до означеної статистичної звітності у 2009 році за кордоном було працевлаштовано 74,5 тисяч громадян України, а за І півріччя поточного року, відповідно – 42 тисячі громадян України.

Державна політика регулювання трудової міграції громадян України за кордоном є складовою державної політики зайнятості населення і пов'язана з:

·        формуванням сучасного, мобільного національного ринку праці;

·        посиленням правового і соціального захисту громадян України;

·        приведенням у відповідність національного міграційного законодавства до норм світового міграційного права та проведенням роботи щодо удосконалення національного міграційного законодавства;

·        проведенням державної політики по поверненню трудових мігрантів на Батьківщину;

·        розвитком системи державного контролю за діяльністю приватних агенцій зайнятості.

Соціальний та правовий захист трудових мігрантів залежить від міграційного законодавства приймаючої сторони, досягнутих домовленостей Української сторони з країнами реципієнтами і забезпечується за допомогою укладання двосторонніх та приєднання України до багатосторонніх міжнародних договірних документів. 

На сьогодні Україна є стороною Європейської конвенції  про правовий статус трудящих-мігрантів, Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, Протоколу до зазначеної Угоди, який регулює процеси прикордонної міграції в рамках СНД. У 2008 році в рамках Саміту голів урядів країн-членів СНД підписано Конвенцію про правовий статус трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей держав-учасниць СНД. Означена Конвенція визначатиме основні права трудових мігрантів держав-учасниць СНД.

Україна є стороною 12 двосторонніх міжнародних договорів у сфері працевлаштування, 7 договорів у сфері соціального забезпечення, 21 договору з питань пенсійного забезпечення.

Одним із основних завдань щодо покращення соціального та правового захисту трудових мігрантів залишається розширення договірної бази з країнами в яких чисельність трудових мігрантів – громадян України є найвагомішою та проведення заходів щодо активізації виконання двосторонніх міжнародних договірних документів в частині відпрацювання механізму працевлаштування трудових мігрантів в рамках укладених угод та контролю за виконанням положень цих договірних документів.

На сьогодні продовжуються робота стосовно укладання двосторонніх угод з Італією, Грузією щодо працевлаштування та з Польщею, Португалією щодо соціального забезпечення.

Одночасно, міністерством опрацьовані відповідні документи та розглянуто можливість приєднання України до:

·        Європейського кодексу соціального забезпечення;

·        Додаткового протоколу до Європейської соціальної хартії, який передбачає систему колективного оскарження.

На сьогодні Мінпраці проводить роботу щодо підготовки пакету документів з ратифікації Верховною Радою України Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

3 метою удосконалення механізму працевлаштування українських трудових мігрантів в рамках виконання укладених двосторонніх міжнародних договорів, зокрема Угоди між Україною та Португалією про тимчасову міграцію громадян України для роботи в Португалії, а також створення сприятливих умов для повернення трудових мігрантів в Україну після закінчення трудового договору, Мінпраці приймає участь в реалізації пілотного проекту „Тимчасова i зворотна трудова міграція між Україною та Португальською Республікою”, який ініційовано Португальською стороною спільно із Світовим банком та Міжнародною організацією з міграції.

Оскільки державна міграційна політика України в сфері трудової міграції є складовою державної політики зайнятості населення вона має формуватися та реалізовуватись за використанням інструментарію регулювання на національному ринку праці. Від привабливості національного ринку праці напряму залежить інтенсивність зовнішніх міграційних потоків.

Стратегічною метою державної політики зайнятості є підвищення економічної активності населення та сприяння його продуктивній зайнятості шляхом здійснення заходів щодо державного регулювання ринку праці.

В умовах структурної перебудови економіки державна політика зайнятості населення пов’язана із формуванням цивілізованого ринку праці, який передбачає збалансування попиту на робочу силу (через створення робочих місць необхідної кількості та якості) та пропозиції робочої сили (через створення умов для її професійної підготовки, гідних умов праці). Функціонування ринку праці в умовах подолання наслідків фінансово-економічної кризи вимагає здійснення заходів, спрямованих на створення умов для мінімізації негативного впливу кризових явищ на стан економічної активності населення, підтримку зайнятості та запобігання масовому вивільненню працівників і значному зростанню безробіття.

З метою запобігання погіршенню ситуації у сфері зайнятості населення внаслідок фінансово-економічної кризи, підвищення економічної активності населення, сприяння його зайнятості та посилення соціального захисту від безробіття постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2010 р. № 831 затверджено Основні напрями реалізації державної політики зайнятості на 2010-2011 роки, які є інструментом регулювання ринку праці за допомогою правових, організаційних та економічних важелів.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України визначаються шляхи розв’язання проблем зайнятості населення та передбачається консолідація зусиль усіх сторін соціального діалогу, спрямованих на регулювання процесів, які відбуватимуться на національному ринку праці. Зокрема, визначено наступні напрями (пріоритетні завдання) державного регулювання ринку праці:

·        мінімізація впливу  фінансової  кризи  на  стан національного ринку праці;

·        розширення сфери  застосування  праці  за  рахунок  створення робочих місць з належними умовами праці;

·        забезпечення національної економіки кваліфікованими кадрами;

·        підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили;

·        зміцнення позиції молоді на ринку праці;

·        посилення мотивації  до  легальної  продуктивної  зайнятості, детінізація відносин на ринку праці;

·        повернення безробітних до трудової  діяльності,  забезпечення їх соціального захисту;

·        розв'язання проблем зайнятості осіб з обмеженими можливостями;

·        регулювання трудової міграції населення.

У результаті здійснення заходів щодо збереження трудового потенціалу підприємств, установ та організацій, запобігання необґрунтованому вивільненню працівників та забезпечення їх соціального захисту в умовах фінансово-економічної кризи у першому півріччі 2009 року намітилась і в подальшому закріпилась тенденція щодо уповільнення негативних процесів та поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення.

За останніми оприлюдненими даними Держкомстату чисельність зайнятого населення у першому півріччі 2010 року збільшилась на 36,8 тис. осіб порівняно з відповідним періодом 2009 року і становила 20,2 млн. осіб. Рівень зайнятості зріс з 57,7 відсотка у першому півріччі 2009 року до 58,4 відсотка у відповідному періоді 2010 року.

Чисельність безробітного населення, визначена за методологією Міжнародної організації праці (МОП), у першому півріччі 2010 року становила майже 1,9 млн. осіб, що на 141,3 тис. осіб менше, ніж у відповідному періоді  2009 року. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, знизився з 9,1 відсотка економічно активного населення у першому півріччі 2009 року до 8,5 відсотка у відповідному періоді 2010 року. Слід зазначити, що рівень безробіття є нижчим, ніж в середньому по країнах Євросоюзу, де у І півріччі 2010 року він становив 9,8%.

Зростає чисельність найманих працівників. Їх кількість у вересні поточного року збільшилась на 178,8 тис. осіб, порівняно з вереснем 2009 року і становила 10,7 млн. осіб.

Зменшується чисельність громадян, які перебувають у стані вимушеної неповної зайнятості. Чисельність осіб, які знаходились в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрацій у вересні 2010 року, порівняно з відповідним    місяцем   минулого   року,   зменшилась  у  7,4  рази  та  становила 40,1 тис. осіб. У режимі скороченого робочого часу у вересні 2010 року працювало 466,6 тис. осіб проти 994,6 тис. осіб у вересні 2009 року.

На сьогодні підготовлено нову редакцію Закону України „Про зайнятість населення”, в якій максимально враховані інтереси працівників і встановлено жорсткий контроль за процесами найму та використання робочої сили. Законопроектом передбачене посилення вимог до роботодавців, зокрема в частині їх відповідальності щодо:

·          оформлення трудових відносин на підставі трудового договору та, відповідно, до законодавства про працю,

·          забезпечення виплати заробітної плати працівникам відповідно до законодавства, колективних договорів, угод;

·          створення працівникам належних умов праці відповідно до законодавства, колективних договорів, угод.

Роботодавцям  забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі) про роботу, а також вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

Незаконна трудова міграція, пов’язана з вибором незаконного каналу працевлаштування. Зменшення незаконного міграційного потоку пов’язане із підвищенням мотивації до використання легальних шляхів працевлаштування за кордоном.

Серед можливих шляхів просування трудових мігрантів за межі України найвагомішими є:

·        самостійний пошук місця роботи (перш за все в країнах, з якими Україна не має візового режиму);

·        використання туристичних агенцій, через які громадяни України легально потрапляють у країну, з якою Україна має візовий режим, і нелегально залишившись після закінчення терміну дії візи, займаються на її території трудовою діяльністю;

·        пряме запрошення, що надходить від іноземної сторони (здебільшого від іноземних кадрових агенцій, які розповсюджують інформацію щодо працевлаштування за кордоном через глобальну мережу Інтернет);

·        пошук місця роботи за допомогою суб'єктів господарської діяльності, які займаються наданням посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном;

·        Працевлаштування в рамках укладених з іноземною стороною двосторонніх договорів з працевлаштування.

      Такі шляхи просування на світовий ринок праці, як самостійне працевлаштування та використання послуг туристичних агенцій сприяють у значній мірі тінізації трудової міграції і створюють ризики щодо порушень прав громадян України за кордоном. Зокрема, трудові мігранти, які обирають для себе вищезазначені шляхи працевлаштування можуть зазнати трудової експлуатації та стати жертвами торгівлі людьми. Використання такого джерела працевлаштування, як пряме запрошення також не гарантує безпечності працевлаштування за кордоном і ступень його надійності залежить значною мірою від обізнаності громадян України щодо практики використання такого джерела та підтвердження з боку іноземних владних структур стосовно легітимності діяльності джерела працевлаштування в країні призначення трудових мігрантів.

          Питання працевлаштування громадян України за кордоном знаходяться на постійному контролі у держави, але державним органам дуже важко контролювати потоки трудові міграції, що проходять повз її поля зору. Саме тому зусилля Мінпраці спрямовані на підвищення мотивації щодо вибору трудовими мігрантами легальних шляхів працевлаштування за кордоном.

          Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року     № 1698 „Про затвердження органів ліцензування” Міністерство праці та соціальної політики України визначено органом ліцензування суб’єктів господарської діяльності, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном.

Використовуючи послуги означених посередницьких структур, громадяни України отримують можливість мати легальну роботу за межами країни і отримують соціальний захист з боку іноземного роботодавця.

Мінпраці, як орган ліцензування, керуючись законодавчими актами у сфері ліцензування, створило систему державного контролю за суб’єктами господарювання.

      На сьогодні в Україні зареєстровано майже 900 суб’єктів господарської діяльності, які мають ліцензію Мінпраці на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, але тільки незначна частина трудових мігрантів щорічно працевлаштовується за кордоном за сприянням суб’єктів господарювання, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном, відповідно до укладених трудових договорів.

   З метою підвищення відповідальності суб’єктів господарської діяльності, які надаються послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном і посилення соціального захисту громадян України, які користуються зазначеними послугами  Мінпраці підготовлено постанову Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до переліків органів ліцензування та документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності” (прийнята 25.08.2010 № 727).

   Для посилення контролю за діяльністю суб’єктів господарської діяльності, які одержали ліцензію на надання послуг з посередництва у працевлаштуванні громадян України за кордоном, розроблено та прийнято наказ Мінпраці від 06.09.2010 № 272 „Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном і Порядку здійснення державного контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном”.

                   В рамках укладених з іноземною стороною двосторонніх договорів, працевлаштування на сьогоднішній день не проводиться. Це пов’язане з тим, що від іноземної сторони не надаються заявки для працевлаштування трудових мігрантів з України у іноземного роботодавця. Мінпраці проводить відповідну роботу щодо активізації виконання двосторонніх міжнародних договірних документів. Українська сторона через дипломатичні канали неодноразово інформувала іноземні договірні сторони про готовність до співпраці в рамках укладених договорів, але на сьогодні пропозиції щодо працевлаштування громадян України у іноземного роботодавця від приймаючої сторони не надходили до Мінпраці.

Пенсійне забезпечення трудових мігрантів

Напрями реформування пенсійної системи в Україні закріплені у прийнятих Верховною Радою України у 2003 році законах України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та „Про недержавне пенсійне забезпечення”.

Згідно із затвердженою моделлю системи пенсійного забезпечення передбачається створити 3-рівневу пенсійну систему: перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення.

З 2004 року впроваджено солідарну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та систему недержавного пенсійного забезпечення.

Під час реформи здійснено низку важливих для дальшого розвитку пенсійної системи перетворень.

Зокрема, 30 квітня 2010 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", яким були встановлені нові підвищені розміри соціальних стандартів з 1 січня 2010 року. У зв’язку із зміною розміру прожиткового мінімуму збільшено розміри пенсій, надбавок та підвищень до пенсій.

Відповідно до рішення Уряду перерахунок пенсій та допомоги виходячи з підвищених розмірів соціальних стандартів проведено з 1 січня 2010 року. У травні місяці пенсіонери отримали пенсію в нових розмірах та доплату різниці до нових розмірів пенсій за січень та лютий. У червні проведено доплату за березень та квітень.

Мінімальний розмір пенсії станом на 1 жовтня 2010 року (723 грн.) збільшився на 26% порівняно з жовтнем 2009 року (572,40 грн.) і до кінця року має становити 734 гривень.

Середній розмір пенсії після проведених перерахунків станом на 1 жовтня 2010 року склав 1123,58 грн., тобто, порівняно з жовтнем 2009 року (981,26 грн.)  збільшився  майже на 14,5 %.

З 1 березня пенсії підвищенні на 20 відсотків зростання середньомісячної заробітної плати в Україні у 2009 році порівняно з попереднім роком.

8 липня 2010 року Верховна Рада України прийняла Закон України про збір та облік єдиного соціального внеску. Закон має на меті усунути дублювання функцій чотирьох фондів соціального страхування, які пов’язані із сплатою обов’язкових страхових внесків до цих фондів, шляхом запровадження єдиного соціального внеску. 

Законодавчо врегульовано порядок сплати суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований або єдиний податок), страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі, що відповідає нарахуванням на мінімальну заробітну плату.

Як свідчить міжнародний досвід щодо виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, в більшості країн світу питання пенсійного забезпечення мігрантів врегульовано міждержавними договорами (угодами) про співробітництво в сфері соціального захисту.

За відсутності міждержавних договорів (угод) в сфері соціального захисту мігрантів пенсійного віку у низці розвинених країн прийнято забезпечувати означену категорію осіб пенсійними виплатами на рівні мінімальних стандартів соціального захисту країн нового місця проживання. Така ж практика застосовується і в Україні.

На сьогодні Україною укладено міжнародні договори (угоди) з питань пенсійного забезпечення з 21 країною, із них з 14 - за територіальним принципом (тобто пенсія призначається відповідно до законодавства Сторони, на території якої ця особа проживає і звернулась за призначенням пенсії, при цьому стаж роботи, набутий на території іншої Договірної Сторони, зараховується до трудового стажу), з 7 - за пропорційним принципом (тобто кожна з Договірних Сторін призначає пенсію за стаж роботи, набутий на її території).

Крім того, ведеться підготовча робота щодо укладення договорів з питань пенсійного забезпечення з 10 державами, з 3 державами з питань працевлаштування.

Створені сприятливі умови для добровільної участі у пенсійному страхуванні за спрощеною процедурою через Інтернет або через Контакт центр Пенсійного фонду.

З метою захисту пенсійних прав пенсіонерів, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, Міністерством праці та соціальної політики опрацьовано зміни до законодавства щодо механізму виплати пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання в держави, з якими Україна не уклала двосторонніх договорів про пенсійне забезпечення.

Поступово розвивається система недержавного пенсійного забезпечення. Зокрема, у системі недержавного пенсійного забезпечення накопичено майже                858  млн. грн. На кінець 2 кварталу 2010 року кількість учасників недержавних пенсійних фондів становила 500 129 осіб.

Міграційний капітал та здійснення трудовими мігрантами банківських переказів.

За даними Національного банку України об'єм міграційного капіталу, що поступає до України через банківську систему і формуються на підставі звітності по фінансових операціях з нерезидентами через міжнародні платіжні системи, щорічно складає близько двох мільярдів доларів США.

На сьогодні державою зроблено певні кроки щодо створення умов для зручного і цивілізованого переведення грошових заощаджень трудових мігрантів в Україну. Досягнуто домовленостей з основними міжнародними системами термінових грошових переказів щодо мінімізації витрат при переказі коштів трудовими мігрантами в Україну. Державним ощадним банком України проводиться робота щодо інтеграції дешевої для платника міжнародної системи переказу коштів „Unistream” до власної системи термінових переказів „Швидка копійка”. Також проводиться робота із забезпечення максимального покриття території України пунктами прийняття/виплати переказів.

Одночасно реалізовано заходи щодо відкриття низкою українських банків кореспондентських рахунків в іноземних банках. За допомогою означених кореспондентських рахунків громадяни України отримали можливість на вигідних умовах переводити грошові кошти в Україну.

Подальший розвиток законодавства в міграційній сфері.

В рамках формування підвалин міграційного законодавства України продовжується робота щодо підготовки та прийняття Концепції державної міграційної політики України.

Головною метою Концепції державної міграційної політики є формування принципів державної міграційної політики України відповідно до її національних інтересів та визначення пріоритетних напрямів державного регулювання міграційними процесами.

Мінпраці брало участь в опрацюванні проекту Указу Президента України „Про Концепцію державної міграційної політики”, до якого неодноразово міністерством надавались зауваження та пропозиції. На сьогодні всі пропозиції і зауваження Мінпраці враховані або були зняті у робочому порядку, тому міністерством означений проект Указу Президента України погоджено без зауважень.

Реалізація положень Концепції державної міграційної політики України передбачає розроблення низки законодавчих актів, внесення відповідних змін та доповнень до існуючої нормативно-правової бази щодо регулювання міграційної сфери з метою удосконалення національного міграційного законодавства та приведення його у відповідність до норм світового міграційного права.

В рамках реалізації державної політики по поверненню трудових мігрантів на Батьківщину Мінпраці приймає участь у реалізації в Україні проекту „Трудові мігранти – розробка політики/ програми реінтеграції для мігрантів, що повертаються на батьківщину, та політики/ програми інтеграції для недавно прибулих мігрантів; посилення потенціалу національної міграційної служби”, як складової частини Плану дій Ради Європи для України (2008-2011 рр.).

В процесі реалізації Проекту експертами Ради Європи разом з співробітниками Мінпраці розроблені методологічні підходи щодо реінтеграції в суспільство трудових мігрантів, що повертаються на батьківщину. З метою імплементації означеного документу Мінпраці розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Стратегії та плану дій з розвитку національної політики щодо інтеграції мігрантів в Україні та реінтеграції українських мігрантів на 2010 – 2011 роки”.

Водночас, Мінпраці продовжує проводити широкомасштабну інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо особливостей працевлаштування за кордоном в різних країнах світу і пов’язаних з цим ризиків, роз’яснення переваг легальної роботи та можливих наслідків нелегальної трудової діяльності за кордоном.

Інформація Мінпраці про умови та наслідки нелегальної трудової діяльності, чинні міжнародні договори України про працевлаштування, особливості національного законодавства та законодавства іноземних держав у сфері трудової міграції та регулювання ринку праці висвітлювалась у теле- і радіопередачах, публікаціях, підготовлених Державним та регіональними центрами зайнятості, а також на Інтернет-порталі державної служби зайнятості, сайтах регіональних центрів зайнятості, на сторінках власних газет регіональних центрів зайнятості.

Для надання інформаційно-консультаційної та правової допомоги громадянам України, які виїжджають за кордон з метою працевлаштування, на веб-сайті Мінпраці щомісячно оновлюється інформація про перелік суб’єктів  підприємницької діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, що мають ліцензію Мінпраці на провадження означеного виду діяльності.

Співробітниками Мінпраці в телефонному режимі у визначені дні та години надаються консультації з роз’яснення окремих питань посередницької діяльності з працевлаштування за кордоном, а також інформація про наявність у суб’єктів цієї діяльності ліцензій Мінпраці. 

15 липня 2010 року розпочала свою роботу Рада з питань трудової міграції громадян України при Кабінеті Міністрів України, яку утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2010 № 42.

 Згідно з вищеназваною постановою Рада з питань трудової міграції громадян України при Кабінеті Міністрів України є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, на який покладено виконання завдань, пов’язаних із формуванням і реалізацією державної політики у сфері соціального захисту трудових мігрантів - громадян України.

До роботи Ради з питань трудової міграції громадян України залучені представники від 14-ти центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради України, уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, всеукраїнських об’єднань профспілок та роботодавців, громадських організацій трудових мігрантів.

Створення зазначеної Ради це ініціативне рішення, яке прийняте державою з метою поєднання зусиль влади і представників української спільноти, яка представляє інтереси трудових мігрантів у всьому світі і об’єднує велику кількість організацій трудових мігрантів, що знаходяться у багатьох країнах світу.

Міністерство закордонних справ України

Одним із пріоритетних завдань діяльності МЗС є створення мережі культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних установ України та організація їх діяльності на засадах, визначених  Указом Президента України від 20 лютого 2006 р. № 142 ”Про культурно-інформаційний центр у складі закордонної дипломатичної установи України”.

Відповідно до Переліку закордонних дипломатичних установ України, у складі яких утворюються культурно-інформаційні центри, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2006 р. № 213, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1501 у 28 країнах світу повинно бути відкрито 30 центрів (Австрія, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Велика Британія, Греція, Грузія, Естонія, Ізраїль, Італія, Іспанія, Казахстан, Канада, КНР, Молдова, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Словаччина, США, Туреччина, Туркменистан, Франція, Німеччина, Чехія, Узбекистан, Угорщина – у складі посольств, у Мюнхені, Нью-Йорку, Стамбулі – у складі генеральних консульств).

На сьогодні утворено 22 культурно-інформаційні центри у складі дипломатичних представництв України в Австрії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Греції, Грузії, Ізраїлі, Іспанії, Італії, Естонії, Казахстані, Китаї, Молдові, Польщі, Португалії, Румунії, США, Франції, Німеччина, Чехії, Угорщині та Генерального консульства України у Стамбулі.

За умови забезпечення належного фінансування у 2011 році планується відкрити  центри у Великій Британії, Канаді, Словаччині та Німеччині (Мюнхені).

Культурно-інформаційні центри України за кордоном стали важливим каналом поширення у країнах акредитації інформації про політичне, економічне, наукове та культурне життя нашої держави.

Протягом 2009–2010 років у центрах організовано та проведено понад 1600 значних громадсько-політичних заходів, присвячених різним аспектам зовнішньої і внутрішньої політики України, пам’ятним датам української історії і культури; мистецьких виставок, театральних вистав, фестивалів; тематичних конференцій, зустрічей тощо.

З метою формування позитивного іміджу нашої держави за кордоном здійснюється ряд заходів щодо втілення у  життя міжнародних програм у сфері освіти, культури, туризму, а також щодо взаємодії із закордонним українством та встановлення ділового співробітництва.

Значно розширилася і конкретизувалася робота з представниками політичних, ділових, наукових кіл та громадських організацій країн акредитації.

Одним із ключових напрямів діяльності центрів є зміцнення зв’язків з закордонним українством, сприяння задоволенню його гуманітарних, мовних та інформаційних потреб. Всі культурно-інформаційні заходи проводяться із залученням українських громадських організацій країн акредитації. З метою максимально повного забезпечення мовних, освітніх та культурних потреб українців, які проживають за межами України, культурно-інформаційні центри в межах компетенції надають допомогу українським суботнім та недільним школам, а також закордонним українським навчальним закладам при Міжнародній українській школі.

Значна увага приділяється діяльності, спрямованій на розширення присутності України в інформаційному просторі держав перебування. Інформаційно-роз’яснювальна робота проводиться у тісній взаємодії із засобами масової інформації та з використанням Інтернету.

Робота щодо розширення двостороннього співробітництва у сфері освіти сконцентрована на популяризації українських вищих навчальних закладів для навчання іноземних студентів.

Для змістовного наповнення діяльності культурно-інформаційних центрів МЗС разом з МОН, МКТ, Мінсім’ямолодьспортом, Держкомтелерадіо, а також за участю Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій забезпечує центри відповідними друкованими інформаційно-довідковими матеріалами, матеріалами в електронному вигляді, а також  аудіо- та відеоматеріалами про економіку, історію, культуру, освітні та туристичні можливості України, державну політику України у сферах сім’ї, молоді та спорту, інвестиційні пропозиції тощо.

Культурно-інформаційним центрам передано літературу для формування бібліотечних фондів; довідники “Україна запрошує на навчання” та рекламно-довідкові матеріали у галузі освіти для організації тематичних виставок та оформлення інформаційних стендів з метою забезпечення популяризації за кордоном освітнього потенціалу України.                

У рамках організації інформаційно-роз’яснювальної роботи серед зарубіжної громадськості, а також для задоволення культурно-мовних та інформаційних потреб закордонного українства Держкомтеларадіо надало культурно-інформаційним центрам виготовлені державними телерадіокомпаніями України аудіо- та відеоматеріали на CD та DVD носіях про економічне, наукове, культурно-мистецьке життя та туристичні маршрути України.

З метою розширення інформаційної роботи із забезпечення туристичної привабливості України Держтуризмкурортів надіслала культурно-інформаційним центрам рекламно-інформаційні матеріали про туристично-рекреаційні можливості нашої держави. Зазначені матеріали  використовуються також в інформаційно-роз’яснювальній  роботі у рамках підготовки України до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Культурно-просвітницькі, інформаційні та мистецькі акції, які проводяться культурно-інформаційними центрами, висвітлюються засобами масової інформації, мають широкий резонанс серед зарубіжної громадськості, сприяють утвердженню позитивного іміджу України як держави з великим культурним потенціалом.

Міністерство культури і туризму України

Забезпечуючи та розвиваючи культурні зв'язки з українцями зарубіжжя, Міністерство культури і туризму України  ставить перед собою такі першочергові завдання:

·        забезпечення   позитивного   іміджу   України   в   процесі   налагодження
всесторонніх     творчих     зв'язків     із     громадськими     організаціями
закордонного українства;

·        надання   громадам   закордонного   українства,   художнім   колективам,
майстрам народної творчості, митцям з числа закордонних українців
практичної та методичної допомоги у збереженні та розвитку мови,
культури, народних традицій, удосконалення виконавської майстерності
тощо;

·        внесення пропозицій до проектів законодавчих і нормативних актів,
державних    програм,    спрямованих    на    розширення    можливостей
культурних зв'язків з українською діаспорою;

·        систематизація      даних   про   діяльність   громадських   організацій   та
культурні надбання закордонного українства.

Особливістю новітньої хвилі трудової міґрації й еміґрації з України, названої «четвертою хвилею», є те, що люди живуть одночасно у двох світах: не поривають живих зв’язків з Україною, бо в більшості там залишилися батьки, діти, близькі й далекі родичі, друзі, а також вживаються в суспільне життя країн свого перебування.

Розвиток всебічних культурних, наукових, економічних зв’язків із закордонним українством  потрібен Україні, бо кожна зарубіжна українська громада є не тільки джерелом поширення знань про Україну, але й унікальним чинником взаємовигідного політичного, культурницького, інформаційного та іншого впливу на держави, в яких проживають українці. Ще більше потрібні закордонним  українцям стабільні зв’язки з Україною, як з батьківщиною та джерелом натхнення у здійсненні своїх прагнень зберегти свою національну приналежність, рідну мову, українські народні звичаї, традиції.

Для фінансового забезпечення культурної співпраці із закордонним українством у МКТ діє бюджетна програма 1801270 «Заходи щодо встановлення культурних зв’язків з українською діаспорою», відповідно до якої МКТ здійснює свою діяльність за напрямами:

а) проведення культурологічних і культурно-мистецьких заходів в Україні та забезпечення участі у цих заходах офіційних  делегацій, митців, творчих мистецьких колективів та окремих виконавців, що представляють культурницьку діяльність української діаспори.

б) забезпечення участі офіційних делегацій, творчих працівників, науковців, мистецьких професійних і аматорських колективів у заходах, що проводять українські  громади за кордоном.

Незважаючи на те, що у першому півріччі 2010 року за цією бюджетною програмою не були передбачені видатки, МКТ продовжувало розвивати культурну співпрацю із закордонним українством.

Упродовж 2010 року Міністерством культури і туризму України активізовано співпрацю з чисельними українськими закордонними громадами та налагоджено з ними сталі контакти. Станом на сьогодні встановлено тісний діалог з українськими громадськими організаціями Латвії, Іспанії, Молдови, Російської Федерації, Естонії, Казахстану, Словаччини, Польщі, Італії, Австралії, США, Канади, Франції, Бразилії, Хорватії.

У лютому-березні місяці поточного року Міністерством  безкоштовно отримано від Міжнародної української школи, галереї народного мистецтва “Світлиця” та приватних зібрань художників – книжкових графіків 3670 примірників книг 42-х найменувань: українознавчих, методичних  з традиційної української культури та народних ремесел, художніх творів класиків української літератури, рецензійних брошур, орфоепічних та орфографічних словників української мови для розповсюдження їх  серед українських громад зарубіжжя.

Всупереч обставинам, які унеможливлювали передачу цієї літератури дипломатичними шляхами, були вишукані інші джерела. Зокрема, упродовж березня – листопада  2010 р.  здійснено  передачу   1235  примірників    літератури українцям зарубіжжя, а саме: 310 примірників українським громадам Латвії; 55 примірників – українцям Грузії; 200 книжок отримали українці Кубані, 155 примірників двом громадам українців Іспанії, 35 книжок українцям Словаччини, 200 книжок  українцям Угорщини; 90 книжок українцям Гагаузії; 190 примірників -  українцям Молдови – загалом 2470 примірників.

З 19 по 23 березня 2010 року Національний  академічний оркестр народних інструментів України взяв участь у культурно – мистецькій  акції “Шевченківські дні в Угорщині” (мм. Будапешт, Комаром, Сегед, Варпалота) на запрошення Державного самоврядування українців Угорщини. Захід   профінансований за КПКВК 1801170 “Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів і державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва”.

З 06 по 11 травня 2010 року представник МКТ  перебував в робочому відрядженні  в Регіоні Мурсія (Королівство Іспанія) з метою відвідин 5-го фестивалю української культури “Українські джерела”, а також проведення зустрічей з українськими громадами Іспанії та представниками місцевої влади на запрошення Асоціації українців у регіоні Мурсія.

За час перебування відбулось  обговорення питань, що стосується культурного життя українців Іспанії, їх досягнень, потреб та проблем. 

Упродовж року МКТ вишукувало можливість фінансово забезпечити проведення культурно-мистецьких заходів з українською діаспорою. В результаті відбулося: 

З 2 по 7 червня ц. р. Міністерством культури і туризму України спільно з Товариством зв'язків з українцями за межами України “Україна – світ” в Національному музеї літератури проведено  виставку переможців Міжнародного конкурсу малюнків дітей та молоді українського зарубіжжя “Малюю Україну” і персональну виставку першого лауреата конкурсу “Моя Україна” студентки з Республіки Молдова Наталії Антропової, присвячених Міжнародному Дню захисту дітей.

З 17 липня по 06 серпня ц. р. в Українському дитячому центрі “Молода гвардія” (м.Одеса) відбувся фінал четвертого Міжнародного конкурсу – фестивалю дитячої та юнацької творчості “Усі ми діти твої, Україно”,  який провела Міжнародна освітньо – культурна Асоціація. Фінансування заходу здійснено за КПКВК 1801170 “Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів і державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва”.

Міністерство культури і туризму розвиває культурно-мистецьку взаємодію з громадами закордонного  українства так званої «четвертої хвилі» трудових мігрантів. Зокрема Італії (Об’єднання українців Італії) та Іспанії (Асоціація українців регіону Мусія, Асоціація батьків та вчителів “Українська родина”). Відповідно, у грудні ц.р. за фінансової підтримки МКТ відбудуться Дні культури України в Римі та тиждень української культури в Мусії (Королівство Іспанія).

В цьому ж місяці в Україні у м. Києві буде проведено Заключний концерт переможців Всесвітнього фестивалю “український спів у світі”. Участь у фестивалі візьмуть професійні та м аматорські колективи закордонного українства з 18 країн світу, в т.ч. і дитячі. В межах цього заходу відбудеться: виставка та нагородження переможців Міжнародного конкурсу малюнків дітей та юнацтва українського зарубіжжя “моя Україна” та Круглий стіл “Співпраця державних інституцій та громадських організацій щодо забезпечення роботи українських громад за межами України: спільна дія та взаємодопомога” Підготовка до відзначення 200-річчя з Дня народження Тараса Шевченка. Ці заходи будуть широко висвітлені в ЗМІ.

До того ж , до кінця поточного року  МКТ буде реалізована низка заходів з українською діаспорою за участю творчих колективів і майстрів мистецтв з України  та українською діаспорою, а саме:    

19-20 листопада 2010 р. в містах Кишинів та Бельці відбудуться святкові заходи з нагоди 20-ї річниці створення Товариства української культури в Молдові за участю колективу з України Академічного ансамблю народної музики “Дніпро”.

 В рамках  проведення в Україні святкування 120-ї річниці початку української імміграції до Бразилії в з 25 листопада по 5  грудня 2010 року в місті Києві пройде виставка творів бразильського художника українського походження Мігеля Бакуна “Повернення до витоків”. Для участі в цій культурно-мистецькій події прибуде делегація з Державного секретаріату культури Уряду штату Парана (ФР Бразилія) на чолі з Державним секретарем культури Верою Муссі.

Особливу увагу МКТ спрямовує на дитяче та молодіжне середовище закордонних українців. Тому заключним заходом цього річчя стане Культурно-мистецьке свято для дітей українського зарубіжжя “До вас іде український Миколай”. Святий Миколай з України відвідає дітей Польщі, Словаччини, Чехії, Литви, Латвії тощо. Він познайомить їх з українськими народними традиціями та обрядами зимового циклу, також привезе подарунки.

Міністерство освіти та науки України

Міністерство освіти і науки України забезпечує конституційне право дітей громадян України, які працюють за кордоном, на отримання якісної загальної середньої освіти.

З цією метою вперше в Україні у м. Києві рішенням Уряду створено «Міжнародну українську школу», засновником якої є Міністерство освіти і науки (розпорядження КМУ від 07.03.2007 р. № 91-р «Про утворення загальноосвітнього навчального закладу «Міжнародна українська школа» для громадян України, які проживають за кордоном»).

Щорічно 1 жовтня Міжнародна українська школа розпочинає навчальний рік.

За результатами річного оцінювання та державної підсумкової атестації учні Міжнародної української школи отримують документи про освіту державного зразка України.

Школа здійснює підготовку до атестації учнів-екстернів за  такими  формами: індивідуальна –  самостійно за індивідуальними навчальними планами під керівництвом вчителів Міжнародної української школи;    групова - в складі закордонного українського навчального закладу, де вивчаються загальноосвітні предмети за допомогою вчителів цього навчального закладу. Навчальний процес у школі організовано із запровадженням інформаційно-комунікаційних технологій навчання (дистанційно).

Міжнародна українська школа співпрацює з закордонними навчальними закладами на підставі укладених угод та відповідно до Положення про організацію навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Міжнародна українська школа», затвердженого наказом МОН від 10.08.2009 р. № 731 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 03.09.2009 за № 827/16843.

Міжнародна українська школа (утворена у 2007 році) задовольняє потреби громадян України, які тимчасово чи постійно проживають за кордоном, протягом трьох років. Завдяки спільній діяльності Міністерства освіти і науки України, Міністерства закордонних справ України, громадських організацій, українських шкіл зарубіжжя, батьківських громад вдалося зробити суттєві кроки до здобуття якісної освіти учнями, які постійно чи тимчасово проживають за кордоном.

2009/2010 н.р. був відмічений підписанням Угоди про творчу співпрацю між ННДІ українознавства і Міжнародною українською школою. Угода дала можливість покласти початок створенню інноваційного освітнього простору для українських шкіл зарубіжжя, що відповідає природній сутності, інтересам, природній мові й культурі, ментальності української нації та підготувати фахівців з викладання курсу «українознавства» для українських шкіл зарубіжжя. Щойно на сайті  ННДІ українознавства розпочав роботу проект «Психологічна консультація онлайн».

Міжнародна українська школа продовжує співпрацю з Інститутом післядипломної педагогічної освіти КМПУ ім. Б.Грінченка щодо  створення  умов проходження курсів підвищення кваліфікації вчителями закордонних українських навчальних закладів світу.

На допомогу вчителям в організації навчально-виховного процесу учнів закордонних українських навчальних закладів продовжує свою роботу сайт школи, зокрема, методична та виховна сторінки. Окрім того, відбувається  адресна розсилка матеріалів для організованого та змістовного проведення виховних заходів. На серпневій конференції 2010 року було презентовано диск методичних матеріалів для проведення виховних заходів протягом року, відповідно до календаря подій, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Станом на 11.11.10р. МУШ співпрацює з 27 закордонними українськими навчальними закладами 8 країн світу (Чехія, Іспанія, Португалія, Туреччина, Франція, Греція, Італія, Австрія).

Контингент учнів ЗУНЗ

МЕРЕЖА  ЗУНЗ, що співпрацюють з МУШ 
(у  % від загальної кількості)

Австрія - 1 школа (розпочала співпрацю з жовтня 2010 року)

Типи навчальних закладів, які співпрацюють з МУШ:

-         школи п’ятиденки – 4

-         суботні школи, де вивчаються всі загальноосвітні предмети – 10

-         суботні де вивчаються українознавчі предмети і працюють консультативні пункти чи додатково вивчаються предмети необхідні для атестації з метою отримання державного документу про освіту – 12

-         суботні, де вивчаються лише українознавчі предмети - 1

За три роки роботи МУШ провела атестацію біля 3472 учнів ЗУНЗ, видано 232 атестатів про повну загальну середню освіту та 372 свідоцтва про базову загальну середню освіту.

Слід відзначити, що у 2009\2010 н.р. була застосована нова форма контролю знань учнів ЗУНЗ з використанням сучасних комп’ютерних технологій. Тести були розроблені вчителями МУШ та введені до комп’ютерної системи працівниками Кримської філії ННДІУ. Дана система контролю знань учнів комісії дала можливість: учням, протягом 20 хв  отримати оцінку, виставлену автоматично, вчителям - за короткий час оцінити велику кількість учнів та проаналізувати їх помилки. На жаль, дана система спрацьовувала лише в невеликих школах і була розроблена лише для учнів 8-11 класів. Даний захід мав би кращі результати при можливості використання даних технологій не двома ноутбуками, а в приміщеннях професійних комп’ютерних класів.

Слід відмітити, що значна частина суботніх шкіл ввела додатково викладання предметів не українознавчого циклу, зокрема, майже в усіх школах введена математика, що продемонструвало значні покращення при атестації з цього предмету.

Таблиця з навчальними показниками.

Наведені таблиці навчальних досягнень учнів свідчать про, що навчальні показники знань учнів здебільшого сталі чи мають тенденцію до зростання.

На сьогодні найскладнішим залишається фінансування відряджень МУШ для проведення семестрового і річного контролю, які, відповідно до Положення про організацію навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів "Міжнародна українська школа», є обов’язковими. В бюджеті МУШ кошти на відрядження були практично відсутні. Тому виїзд комісії проходив за рахунок приймаючої сторони. При цьому, постійну активну допомогу МУШ та українські школи зарубіжжя отримували від дипломатичних установ в країнах Туреччина (м. Стамбул), Греція (м. Афіни). Даними дипломатичними установами було забезпечено трансфер, поселення та організована активна участь в проведені атестації учнів закордонних українських навчальних закладів спільно з МУШ. Практично всі дипломатичні установи України в країнах розташування українських шкіл зарубіжжя брали активну участь у врученні державних документів про освіту випускникам шкіл. 

         Але незадоволення відсутністю державного фінансування на проведення даного заходу ще зустрічається серед батьків і керівників громадських організацій.

         Введення платних послуг для вирішення вищезазначеного питання сприймається керівниками закладів і батьками, знову таки, не однозначно.

Підводячи підсумки роботи слід зазначити, що серед досягнень проекту «Міжнародна українська школа» простежується наступне:

-         учні закордонних українських навчальних закладів – громадяни України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, можуть  реалізовувати своє конституційне право на освіту;

-         учні закордонних українських навчальних закладів підтверджують свої знання  на рівень  державного документу про освіту України, демонструючи всьому світу свою конкурентоздатність як в Українських вищих навчальних закладах, так і за кордоном. Цим тішаться їхні батьки - трудові мігранти, які вірять, що діти отримають кваліфікацію  і не підуть їхніми важкими стежками;

-         значна частина дітей возз'єдналися з батьками і сприймають український документ про освіту як квиток для повернення на Батьківщину;

-         адміністрація Міжнародної української школи організувала семестрове/річне оцінювання знань учнів закордонних українських шкіл та державну підсумкову атестацію на територіях країн перебування, що дало реальну можливість пройти атестацію 3472 учням;

-         документи про освіту України вручаються на острівцях України за кордоном – в дипломатичних представництвах України за кордоном;

-         кожна атестація учнів проводиться спільними комісіями, до складу яких входили як вчителі закордонних шкіл зарубіжжя так і представники Міжнародної української школи, Міністерства освіти і науки України, Інститут  підвищення кваліфікації педагогічних кадрів КПУ ім. Грінченка. Саме такий склад комісій дає можливість об’єктивно оцінити навчальні досягнення кожного учня.

-         громадські ініціативи перетворилися в справжні закордонні українські навчальні заклади;

-         вчителі українських шкіл зарубіжжя, маючи здебільшого велику перерву у викладанні, повірили в свій професіоналізм і щорічно підвищують свій педагогічний рівень викладання - дистанційно закінчуючи курси підвищення кваліфікації;

-         на професійну співпрацю пішли лише ті школи, які були впевнені в тому, що їх діти готові до державної атестації за навчальними програмами України.

Міністерство юстиції України

Відповідно до листа Віце-прем'єр-міністра України С.Л. Тігіпка від 9 вересня 2010 року № 47731/3/1-10 Міністерством юстиції розроблено проект Указу Президента України “Про затвердження Концепції державної міграційної політики”. Листом Міністерства юстиції від  4 листопада 2010 року № 6903-3-4-10-18 проект Указу подано на розгляд Кабінету Міністрів України.

Головною метою Концепції державної міграційної політики, яку пропонується затвердити у проекті Указу, є визначення напрямів державної міграційної політики згідно з інтересами України та пріоритетів державного регулювання міграційних процесів.

Концепція спрямована на забезпечення ефективного державного управління міграційними процесами, створення умов для сталого демографічного та соціально-економічного розвитку країни, підвищення рівня національної безпеки шляхом запобігання виникненню неконтрольованих міграційних процесів та ліквідації їх наслідків, узгодження національного законодавства у сфері міграції з міжнародними стандартами, посилення соціального і правового захисту громадян України, які перебувають та працюють за кордоном, створення умов для безперешкодної реалізації прав, свобод, законних інтересів мігрантів і виконання ними обов’язків, передбачених законодавством, повноти використання інтелектуального та трудового потенціалу таких осіб, дотримання принципів захисту інтересів України.

Разом з тим, зазначаємо, що Концепція державної міграційної політики, у разі її затвердження, не матиме нормативно-правового характеру, а лише передбачатиме концептуальні засади врегулювання міграційних процесів та слугуватиме підґрунтям для розробки і прийняття в майбутньому законів та інших нормативно-правових актів з міграційних питань.

Державна митна служба України

Відповідно до статті 8 Закону України від 13.09.2001 №2681 „Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування особисті речі, що ввозяться (пересилаються) у разі, переселення громадян на постійне місце проживання в Україну, в тому числі і механічні транспортні засоби за дотримання певних умов.

На сьогодні процедура оформлення виїзду/залишення на постійне проживання за кордоном та повернення в Україну на постійне проживання громадян України врегульована законодавством.

Довідково: Порядок оформлення виїзду/залишення на постійне проживання: за кордоном громадян України та повернення а Україну регулюється Порядком провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.12.2004 № 1603, Порядком розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення па постійне проживання за кордоном, затвердженим наказом Міністерства закордонних справ України, від 22.11.99 №201, Порядком оформлений і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2006 №600, Правилами ведення обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей - громадян України, які всиновлені іноземцями, затвердженими наказом Міністерства закордонних справ України від 29.11.99 № 207-а.

Зважаючи на викладене, у разі переселення (повернення) на постійне проживання в Україну для громадян України, законодавством передбачені „митні пільги” в оподаткуванні, які повністю узгоджуються з встановленою процедурою повернення в Україну, отримання документів на право постійного проживання громадян України.

16.06.2010 набрав чинності Закон України від 20.05.2010 № 2275-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, спрямований на удосконалення чинної нормативно-правової бази, зокрема з питань переміщення громадянами України транспортних засобів через митний кордон України” захисту прав та інтересів громадян України, які тимчасово проживають і працюють за кордоном на законних підставах.

Положення розділу 13 цього Закону України надають право громадянам України, які перебувають на тимчасовому консульському обліку у консульській установі України, у разі відвідання України, тимчасово ввозити під зобов'язання про зворотне вивезення транспортні засоби без сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів.

Існування таких норм сприяє безперешкодному щорічному відвіданню Батьківщини трудовими мігрантами - громадянами України.

Отже, в межах компетенції Держмитслужби відсутня необхідність вдосконалення митних процедур при ввезенні такими громадянами предметів, в тому числі у разі переселення на постійне проживання в Україну.

За відсутності у громадян України документів, що підтверджують факт переселення на постійне проживання в Україну, офіційного оформлення виїзду/залишення на постійне проживання за кордоном, відповідно до законодавства України, митне оформлення предметів таких громадян здійснюється на загальних підставах (без надання пільг в оподаткуванні).

Для визначення можливості лібералізації митних процедур стосовно ввезення власного майна, придбаного за кордоном, для громадян України -трудових мігрантів, які повертаються на постійне проживання в Україну, на думку Держмитслужби, першочерговим завданням є визначення кола осіб, яких можна вважати трудовими мігрантами, та встановлення вичерпного переліку документів, що підтверджують належність осіб до цієї категорії. Будь-яких норм, що визначають правовий статус громадян України - трудових мігрантів законодавством України на сьогодні не встановлено.

Водночас. усвідомлюючи нагальність порушеного питання, Держмитслужба готова прийняти участь у робочих нарадах щодо практичної реалізації та вироблення підходів до ефективного вирішення проблем у сфері захисту прав трудових мігрантів - громадян України.

Державний комітет телебачення та радіомовлення України

У напрямі забезпечення інформаційних потреб закордонних українців, в тому числі і трудових мігрантів - громадян України, Комітетом у межах своєї компетенції забезпечуються присутність українських державних  медійних організацій у світовому інформаційному просторі та безкоштовне надання освітнім і культурно-інформаційним осередкам українських громад за кордоном та інформаційним центрам при посольствах України книг, які випускають за кошти держави.

Офіційну присутність України у світовому телевізійному просторі забезпечує Державна телерадіокомпанія  Всесвітня  служба   “Українське  телебачення і радіомовлення” (УТР), сигнал якої розповсюджуються на понад 100 країн світу. Технічні засоби компанії щодня фіксують підключення до програм УТР близько 1,8 мільйонів закордонних приймачів і майже 400 зарубіжних абонентів. Крім того, програми телерадіокомпанії транслюють за власний рахунок 417 кабельних і 35 ефірних вітчизняних телеоператорів. Завдяки трансляції в Інтернет-мережі будь-який користувач у будь-якій країні світу може  вільно приймати програми УТР. Загалом сьогодні закордонна аудиторія УТР становить близько 23 млн.осіб. Водночас, треба відзначити, що через проблеми, пов’язані із фінансовим забезпеченням діяльності телерадіокомпанії, в останні кілька років УТР вимушене скорочувати обсяг мовлення, а також погіршується якість сигналу на окремі регіони світу.

Національна радіокомпанія України здійснює трансляцію радіопрограм через короткохвильові радіопередавачі Харківського передавального центру на Російську Федерацію та Західну Європу. Для повнішого охоплення цільової аудиторії — української діаспори та громадян України, які мешкають за кордоном, і зацікавлених верств населення іноземних держав, програми НРКУ транслюються також супутниковим каналом через супутник “Сиріус” (понад 80 держав Європи, Азії та Африки) та мережею Інтернет в режимі он-лайн.

Держкомтелерадіо  надає МЗС аудіо-, відеоматеріали про економічне, наукове, культурно-мистецьке життя та привабливі туристичні маршрути України, виготовлені державними телерадіокомпаніями України, для подальшого тиражування і розповсюдження культурно-інформаційними центрам, що працюють у складі посольств України в державах компактного проживання українців, а  також на виконання Державної програми співпраці із закордонними українцями починаючи з 2005 року до Міністерства закордонних справ України на безоплатній основі було передано 10 469 примірників книжкової продукції загальною вартістю 518  692 грн, випущеної за  програмою “Українська книга”.

Окрім того, під час участі України у міжнародних книжкових заходах, які забезпечуються Держкомтелерадіо, здійснюється передача різнопланової літератури представникам місцевих українських громад для поповнення фондів бібліотек української діаспори. Так  у 2010 р. під час 55-го Варшавського міжнародного книжкового ярмарку (20-23 травня ц.р.) та 62 Франкфуртського міжнародного книжного ярмарку (6-10 жовтня ц.р.)  для українських місцевих громад були передані різноманітні книжкові видання, серед яких мистецтвознавчі альбоми, навчальні посібники, художні твори класиків та сучасних українських авторів, картографічна продукція.