12 червня 2013 року у Верховній Раді України відбулись парламентські слухання на тему: «Стан дотримання прав людини в Україні».
Відкриваючи слухання, Голова Верховної Ради України Володимир Рибак, зокрема, зазначив, що права людини - це ті високі ідеали добра, гуманізму і справедливості, до яких прагне кожна цивілізована країна, у тому числі й Україна. Він також нагадав, що Україна як одна з держав-засновниць ООН брала участь у розробці Загальної декларації прав людини. "Впроваджуючи демократичні цінності, наша держава вступила до Ради Європи, а на цьому етапі активно реалізує політику інтеграції до європейського співтовариства", - сказав він. За словами В.Рибака, Україна є стороною більшості міжнародних угод у сфері прав людини, які активно імплементуються у національне законодавство.
Голова Верховної Ради висловив також переконання, що потрібно проаналізувати, як реалізуються права людини на практиці, як виконуються ухвалені закони.
В.Рибак наголосив, що жодна влада ніколи не досягне помітних результатів у сфері прав людини без участі громадянського суспільства, без засобів масової інформації, без спільних зусиль усіх інститутів суспільства. Він також звернув увагу на те, що "в одному випадку, щоб забезпечити дотримання прав людини, потрібні зусилля всієї країни - як от провести реформування судової системи, а в іншому випадку потрібна просто увага місцевого чиновника до проблеми простої людини".
За словами В.Рибака, народні депутати знають реальну ситуацію з дотриманням прав людини. Так, у 2012 році, зазначив він, у зверненнях громадян до парламенту було порушено майже 87 тис. питань, з них близько 40% стосуються дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян.
Міністр юстиції Олександр Лавринович у виступі підкреслив, що з часу здобуття Україною незалежності забезпечення прав і свобод людини і громадянина залишається одним із головних пріоритетів держави. За його словами, Конституція України заклала якісно нову концепцію прав людини та проголосила, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. "Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Тобто, закріпивши на найвищому нормативному рівні це положення, держава створює основу, на базі якої права людини не лише утверджуються, але й створюються дієві механізми забезпечення прав людини",- зазначив він.
О.Лавринович також наголосив, що з метою всебічного та повного забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина урядом проводиться комплексна робота як щодо вдосконалення законодавства, так і щодо його ефективної реалізації. Зокрема, він звернув увагу присутніх на те, що у сфері забезпечення громадянських, особистих, політичних і соціально-економічних прав зусилля були спрямовані на гарантування права на життя і особисту безпеку, в першу чергу, гарантування політичних прав щодо свободи поглядів і переконань, свободи віросповідання, свободи об'єднання в політичні партії і громадські організації, а також на гарантування особистих та соціально-економічних прав. Важливим аспектом діяльності державних органів є запобігання порушенням Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 1950 року.
З метою кращого виконання рішень Європейського суду з прав людини Міністерство юстиції розробило проект закону про гарантії держави щодо виконання судових рішень, який минулого року був ухвалений парламентом і який певною мірою врегулював проблеми невиконання рішень суду",- зазначив міністр.
За його словами, новий Кримінально-процесуальний кодекс посилив процесуальну рівність і змагальність сторін, забезпечив більш послідовну реалізацію права на правову допомогу, в тому числі і безкоштовну, професійними адвокатами, посилив досудовий контроль на стадії досудового розслідування, в тому числі і за обранням запобіжних заходів, перелік яких доповнений альтернативними заходами, яких раніше в Україні не було.
О.Лавринович також звернув увагу присутніх на те, що з 1 січня цього Кримінально-процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України про безоплатну правову допомогу, про адвокатуру та адвокатську діяльність зобов'язують державу забезпечувати надання безоплатної вторинної правової допомоги і застосування нових підходів, відповідно до яких значно розширено перелік категорій осіб, яким гарантується надання безоплатної вторинної правової допомоги в кримінальному процесі, насамперед, на початкових його стадіях. Захисники призначаються центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що мінімізує ризики незаконного впливу на професійну діяльність адвокатів та усуває інституційний конфлікт інтересів між стороною державного обвинувачення і слідством з одного боку та стороною захисту з іншого. Надання безоплатної вторинної правової допомоги з 1 січня цього року на всій території України, сказав міністр, цілодобово забезпечують 27 центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що утворені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Для надання правових послуг на постійній та тимчасовій основі відібрано 3 016 адвокатів. За період з 1 січня до кінця травня цього року центрам з надання безоплатної вторинної правової допомоги видано понад 30 тисяч доручень адвокатам і відпрацьовано понад 16 тисяч процесуальних документів.
"Уряд в цілому і Міністерство юстиції, зокрема, активно співпрацюють з питань захисту прав людини з міжнародними організаціями, насамперед це: ООН, Рада Європи і інші організації, які оцінюють загальний стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні. Ми готові до спільної роботи з інститутами громадянського суспільства і четвертою владою задля виправлення помилок, усунення недоліків, зміцнення демократичних засадах нашого суспільства",- підсумував міністр.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан зазначив, зокрема, що Україна сформувала достатню правову базу у сфері захисту прав людини, стала членом Ради Європи, "і маємо надію, що в листопаді цього року стане членом Європейського Союзу". "Але ми спостерігаємо й загрозливі тенденції щодо згортання вже існуючих рівня забезпечення прав та свобод людини, зокрема, таких фундаментальних свобод, як свобода слова і свобода мирних зібрань. Журналісти в Україні зазнають погроз і насильницьких дій при виконанні своїх професійних обов'язків. За повідомленням Генеральної прокуратури, з початку року відкрито 42 кримінальні провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів",- сказав народний депутат.
За його словами, не кращий стан і з забезпеченням мирних зібрань. За даними громадських організацій, суди у 85 відсотках випадків обмежують право громадян на мирні зібрання, якщо з позовом звернулася влада. А в абсолютних цифрах за минулий рік - 380 заборонених мирних зібрань.
"Загострюється ситуація із дотриманням соціально-економічних прав: на достатній життєвий рівень, на медичне забезпечення, зокрема, невдала медична реформа. Є тенденція до зростання заборгованості заробітної плати. Ми відкочуємося назад у двохтисячні роки, або навіть у 90-і роки, у забезпеченні права на власність і підприємництво, бо є небезпечні тенденції щодо перерозподілу власності, рейдерства, замовні вбивства бізнесменів",- зазначив народний депутат.
Він також сказав, що одним з найгостріших питань залишається дотримання права на судовий захист і невиконання судових рішень. "Ті кроки, що були здійснені у реформуванні судової системи, не дали можливість судам в повній мірі виконувати їхню основну функцію. Не краща ситуація і з забезпеченням виборчих прав громадян. Викликає занепокоєння дотримання прав людини у кримінальному судочинстві, зокрема непоодинокі випадки застосування катувань та інших форм жорсткого поводження. На загострення ситуації у сфері дотримання прав людини звертають увагу правозахисні організації як всередині країни, так і міжнародні. Все це змушує нас вживати заходів, щоб не зупинити сповзання нашої держави в прірву авторитаризму",- наголосив В.Пацкан.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська зазначила, зокрема, що 5 червня в парламенті вже була представлена Щорічна доповідь щодо дотримання прав людини в Україні. Крім того, найближчим часом парламент отримає Спеціальну доповідь стосовно діяльності національного превентивного механізму проти катувань в місцях несвободи.
За її словами, умови перебування осіб, взятих під варту, в Україні залишає бажати кращого, адже "у своїх рішеннях за статтею 3 Конвенції Європейський Суд з прав людини зазначає, що у випадку тримання під вартою особи держава повинна забезпечити такі умови, які ґрунтуються на повазі до людської гідності, щоб форми та методи реалізації цього виду запобіжного заходу не завдавали особі страждань, інтенсивність яких перевищувало б рівень страждань, яких неможливо уникнути при позбавленні волі".
Народний депутат Віталій Кличко у своєму виступі сказав, зокрема, що в Україні реальну ситуацію з дотриманням прав людини "складно назвати інакше, ніж стрімкою деградацією". "Попри всі обіцянки влади, пенсійна реформа лише збільшила дефіцит Пенсійного фонду в минулому році на сім мільярдів гривень. Зростає заборгованість по зарплаті, з початку 2013 року загальний розмір заборгованості зріс на 150 мільйонів гривень і склав вже понад один мільярд гривень. Медична реформа, фактично, спрямована проти хворих і проти лікарів. Система соціального забезпечення повністю на сьогоднішній день залежить від уряду, попри наявний закон, розмір соціальних виплат чорнобильцям, афганцям, інвалідам та ветеранам війн, одиноким матерям залежить від волі Кабміну. Правоохоронна система, насправді, на сьогоднішній день є системою репресій. В 2012 році посилилось використання прокуратури, МВС, СБУ, податкових органів, як інструменту для репресій проти опозиції та проти громадських об'єднань. Місцеві вибори 2010 року, парламентські 2012-го, довибори в місцеві органи влади стали справжнім пособником для застосування адміністративного, силового ресурсу та фальсифікацій".
Представник Фонду народонаселення ООН в Україні Нузхат Есан зазначила, зокрема, що останні два десятиліття Україна досягла значного прогресу в забезпеченості гендерної рівності, тим не менше гендерна рівність далека від реальності в України. За даними доповіді про розвиток людини за 2013 рік за рівнем гендерної нерівності Україна займає 57 місце серед 186 країн, положення Росії та інших країн у регіоні набагато краще.
За її словами, є ряд питань, які потребують уваги: гендерні відмінності в заробітній платі, збереження стереотипних уявлень про роль і статус жінок, недостатня представленість жінок на керівних посадах і, зокрема, в парламенті. Важливим питанням є проблема представництва жінок в парламенті та поступового запровадження системи квот.
"Друге питання, якого хотілось би торкнутися, - це захист прав літніх людей. Україна - це суспільство, яке старіє, з великою часткою населення у віці понад 60 років, і цей демографічний феномен старіння збурює нові виклики для України, що потребують відповідного термінового реагування. Нарешті, літні люди стикаються з різними формами насильства і жорстокого поводження, і всі ці питання, звичайно, потребують уваги з боку держави",- наголосила доповідачка .
За підсумками обговорення Голова Верховної Ради України Володимир Рибак наголосив, що "позитивні зміни у царині прав людини відбуваються. На цьому шляху маємо здобутки, але ще більше роботи попереду", - сказав він.
Голова парламенту підкреслив, що реформування потребує судова система, а діяльність силових відомств та прокуратури повинна відбуватись у руслі правозахисної діяльності. За його словами, потрібно продовжити боротьбу з бідністю, безробіттям, для пересічного громадянина має бути доступною система охорони здоров’я, можливість ведення підприємницької діяльності на основі чесної конкуренції тощо. Для цього, наголосив В.Рибак, потрібно забезпечувати відкритість та прозорість діяльності органів виконавчої влади, а також участь громадськості у процесі формування та реалізації державної політики
В.Рибак зазначив, що у більшості виступів звучало бажання змінити ситуацію на краще, і заявив, що усі висловлені пропозиції будуть ретельно опрацьовані профільним Комітетом і подані для затвердження у вигляді Рекомендацій парламентських слухань.
Стенограма парламентських слухань
Інформаційно-аналітичні матеріали
