Інформація
про стан та проблемні питання облаштування
депортованих кримських татар і осіб інших національностей,
які повернулися на проживання в Україну
1. Стан облаштування репатріантів
Станом на 01.07.2011 на постійне місце проживання до Криму повернулося понад 270 тисяч громадян, депортованих раніше за національною ознакою, в тому числі 266 тисяч кримських татар (98,2%) та 589 вірмен, 855 болгар, 2579 греків, 884 німця (загалом 4907 осіб інших національностей, або 1,8% від загальної кількості репатріантів). За межами України, за приблизними даними, залишається близько 100 тисяч кримських татар. Частка кримських татар у складі населення Криму досягає 13%.
Розв'язання нагальних проблем репатріантів у сучасних умовах здійснюється відповідно до Указу Президента України від 14.05.10 № 615 «Про додаткові заходи з облаштування кримських татар, інших осіб, депортованих за національною ознакою, та їх нащадків, які повернулися .чи повертаються на постійне місце проживання в Україну», доручень Президента України за результатами зустрічі 3 серпня 2010 року з представниками кримськотатарського народу з питань облаштування і соціально-культурного розвитку депортованих громадян, постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 28.12.2010 №169-6/10 «Про Програму з облаштування та соціально-культурного розвитку депортованих і забезпечення міжнаціональної злагоди в Автономній Республіці Крим у 2011 році». Відповідно до цієї постанови здійснюється фінансування заходів з бюджету Автономної Республіки Крим.
В цілому, загальна сума витрат бюджетних коштів за період з 1991 по 2010 рік склала 1 млрд. 259,2 млн. грн., у тому числі з Державного бюджету України 1 млрд. 114,8 млн. грн., з бюджету Автономної Республіки Крим 144,5 млн. гривень, з них на капітальне будівництво направлено 999,6 млн. грн., на соціально-культурні заходи 259,6 млн. гривень.
За цей період для репатріантів побудовано майже 460 тисяч кв. м житла для 3 тисяч сімей, 9 шкіл на 2832 навчальних місця. Прокладено майже
Важливу роль в інтеграції кримських татар в українське суспільство відіграють розвиток освіти рідними мовами і відродження національних культур.
У 2010 - 2011 навчальному році в Автономній Республіці Крим функціонує 15 шкіл із кримськотатарською мовою навчання і 408 класів з навчанням кримськотатарською мовою. Всього охоплено навчанням кримськотатарською мовою 5399 учнів, вивчають кримськотатарську мову і літературу як предмет 19650 учнів, що складає 80% від загальної кількості школярів кримськотатарської національності.
Здійснюється система заходів для підготовки педагогічних кадрів для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких викладання ведеться кримськотатарською мовою. У Таврійському національному університеті, Кримському інженерно-педагогічному університеті є відділення з кримськотатарської мови і літератури. На базі Кримського інженерно-педагогічного університету створено науково-дослідний центр кримськотатарської мови.
З метою відродження і розвитку кримськотатарської культури надається державна підтримка діяльності Кримськотатарського музею мистецтв, Кримськотатарської бібліотеки ім. І.Гаспрінського, Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру, Кримськотатарського фольклорного ансамблю «Крим», Державного кримськотатарського ансамблю пісні та танцю «Хайтарма», Кримськотатарського фонду культури, аматорських творчих колективів тощо. В даний час на каналі Державної телерадіокомпанії «Крим» функціонує творче об'єднання кримськотатарських програм. Надається державна підтримка друкованим виданням кримських татар: газети «Янъы-Дунья», «Къырым», «Мааріф ішлері», «Голос Криму», журнали «Йылдыз», «Къасевет», «Арзы», «Несіль». Щорічно фінансуються культурно-масові заходи кримських татар.
Невід'ємним елементом процесу відродження національних культур є виявлення, вивчення, реставрація і збереження пам'яток історії і культури.
Під охорону держави узяті десятки пам'яток кримських татар. Останнім часом виконувалися роботи з реставрації мечетей Джума-Джамі в Євпаторії, Муфті-Джамі у Феодосії, «Юсуповської» у селі Соколине Бахчисарайського району, Кебір-Джамі в Сімферополі, Ханського палацу, Зинджирли-Медресе і цвинтаря Гази-Мансур у Бахчисараї, торговельних рядів і турецької лазні в Євпаторії, меморіального комплексу на місці поховання І. Гаспринського і будинку, в якому він жив і працював, а також інших пам'яток історії і культури.
Разом з тим, до теперішнього часу низка питань у цій сфері залишається невирішеною. Зокрема, актуальним є питання забезпечення репатріантів житлом, соціальною та інженерною інфраструктурою. На сьогодні ще 7,8 тис. сімей не мають власного житла; через відсутність коштів 16 тис. індивідуальних забудовників не можуть завершити розпочате будівництво; створені біля 300 масивів компактного проживання репатріантів на 87 відсотків забезпечені електроенергією, на 65 відсотків водою, на 30 відсотків газом, дороги з твердим покриттям та каналізаційні мережі практично відсутні. Вкрай гострими залишаються питання транспортного сполучення, забезпеченості соціально-культурними закладами, медичного обслуговування. Не в повному обсязі відповідає сучасним потребам забезпечення навчальною та навчально-методичною літературою, сучасним навчальним та технологічним обладнанням шкіл та класів з кримськотатарською мовою навчання.
В питаннях працевлаштування репатріантів складне становище спостерігається в сільських районах, де знайти постійну роботу майже неможливо.
Протягом 2006-2010 років Державним бюджетом України Програма розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання до України, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року (далі Програма) недофінансована на 179 млн.грн. та залишилась виконаною на 50 відсотків, що призвело відповідно до невиконання запланованих показників. Зокрема, не побудовано 92,1 тис кв. м житла (1535 квартир),
2. Вирішення питань репатріантів в Автономній Республіці Крим
Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції вживають необхідних заходів щодо облаштування репатріантів, а саме:
2.1 .Виділення земельної ділянки для будівництва Соборної мечеті.
Важливим чинником для збереження спокою та злагоди в регіоні стало вирішення питання будівництва Соборної мечеті в місті Сімферополі. Проблемі будівництва Соборної мечеті приділив увагу Президент України, надавши доручення Раді міністрів АР Крим сприяти вирішенню зазначеного питання (п.З Указу № 615 від 14 травня 2010 року).
15 лютого 2011 року Сімферопольська міська рада прийняла рішення про надання дозволу Духовному управлінню мусульман Криму (ДУМК) на розробку проекту землевідведення під будівництво Соборної мечеті на земельній ділянці по вул. Ялтинській, 22.
2 березня 2011 року Сімферопольська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення ДУМК вказаної земельної ділянки у постійне користування для будівництва комплексу Соборної мечеті.
3 березня відбулося урочисте закладення пам'ятної капсули на місці будівництва Соборної мечеті. У церемонії взяли участь представники органів влади, духовенства,громадськість.
2.2. Організація і проведення кримськотатарського свята « Хидирлез».
7 травня 2011 року в Автономній Республіці Крим, за ініціативою кримськотатарської громадськості та Всесвітнього конгресу кримських татар, за підтримки Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим відбулися заходи, присвячені стародавньому кримськотатарському національному весняному святу «Хидирлез», яке символізує родючість, достаток та благополуччя.
Загальна кількість учасників становила приблизно 15 тисяч осіб. В рамках свята проводилися виставки виробів національного декоративно-
прикладного мистецтва, концерти творчих колективів та відомих виконавців, спортивні турніри, кінноспортивні змагання, ярмарок голубів, демонстрація побуту, традицій кримських татар, конкурс національної кухні.
2.3. Організація і проведення пам'ятних заходів до Дня пам'яті жертв
депортації.
Відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 28.04.2011 № 204 «Про заходи, присвячені Дню пам'яті жертв депортації з Криму» у травні 2011 року в Автономній Республіці Крим пройшли заходи з нагоди річниці депортації з Криму, у рамках яких відбулися відкриття меморіалів, тематичні презентації, літературно-художні постанови, творчі виставки, масові акції, відкриття меморіальних комплексів тощо. З метою належної підготовки та проведення зазначених заходів. 18 травня у населених пунктах Криму пройшли траурні мітинги, присвячені річниці депортації кримських татар. Найбільш масові заходи відбулися у місті Сімферополі, у яких взяли участь понад 15 тисяч осіб.
24 червня 2011 року відбулося вшанування пам'яті депортованих з Криму болгар, вірмен та греків (покладання квітів до меморіальної дошки на залізничному вокзалі Сімферополя).
Крім того, 18 серпня 2011 року відбулися заходи, присвячені 70-річчю депортації з Криму німців (покладання квітів до меморіальної дошки на залізничному вокзалі Сімферополя та у смт. Красногвардійське, також у смт. Красногвардійське урочисто відкрито пам'ятний знак та тематичну експозицію у місцевому музеї).
Відповідно до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18.05.2011 №369-6/11 планується організація меморіального музейного комплексу на місці грецького села Лакі (Бахчисарайський район), яке було повністю знищене фашистами у 1942 році за зв'язок його мешканців із партизанами.
2.4. Вирішення земельного питання
Однією з найбільш резонансних проблем, що турбує кримське суспільство і використовується для політичних протистоянь, є земельне питання, тому конкретні кроки кримської влади з розв'язання цієї болючої проблеми знаходять відклик у середовищі депортованих осіб, перш за все -кримських татар, та сприймаються як конструктивна позиція щодо налагодження плідної співпраці і діалогу влади із усіма верствами населення Криму, незалежно від національності.
В Автономній Республіці Крим станом на 01.06.2011 під індивідуальну забудову та обслуговування житлових будинків надано понад 420 тис. земельних ділянок площею
Разом із тим, гострою залишається проблема самовільного захоплення земельних ділянок. Так, здійснено масові самовільні зайняття групами громадян земельних ділянок для індивідуальної забудови поблизу м.Сімферополя, м.Ялти, де можливе працевлаштування та наявна розвинута соціальна інфраструктура.
Деякі національні громадські організації та окремі особи здійснювали самовільні захоплення землі, які набували суспільного резонансу та розцінювалися з боку суспільства як комерційні проекти.
Проблема самовільних захоплень землі є досить гострою для регіону, тому Радою міністрів АР Крим створено робочу групу з координації діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення дотримання прав громадян, які проживають в Автономній Республіці Крим, на землю (розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 01.07.2010 №553р), та надані відповідні рекомендації щодо створення подібних груп у населених пунктах Криму, де наявні масові самовільні захоплення земель. Зазначені робочі групи провели вивчення та інвентаризацію самозахоплень із складанням докладного паспорту ділянки. Взагалі обстежено 111 самовільно захоплених ділянок на площі
Крім того, за результатами інвентаризації (візуального обстеження) з'ясовано, що орієнтовна площа земельних ділянок, які перебувають в управлінні центральних міністерств та відомств України та не використовуються за цільовим призначенням, становить
Водночас, погодження документів та прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам, установам та організаціям, забороняється розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 318-р «Деякі питання збереження об'єктів державної власності» до законодавчого врегулювання питання щодо визначення порядку їх відчуження.
Радою міністрів АР Крим створено комісію з вирішення питань, пов'язаних із вивільненням самовільно зайнятих земель і наданням депортованим та іншим громадянам земельних ділянок для будівництва і
обслуговування житлових будинків в місті Сімферополі й Сімферопольському районі (постанова від 31.01.2011 №8).
За результатами діяльності зазначеної комісії Сімферопольською міською радою визначено земельні масиві, в межах яких депортованим та іншим громадянам - учасникам самозахоплень надаватимуться земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків. 15 лютого 2011 року депутати Сімферопольської міської ради прийняли рішення щодо виділення земельних ділянок у мікрорайоні «Лугове-2» площею порядку
Таким чином, розв'язання проблеми забезпечення репатріантів земельними ділянками можливе лише за умов комплексного підходу, а саме: доцільно вирішити питання з виділенням землі особам, які не мають земельних ділянок, одночасно забезпечивши дотримання вимог чинного законодавства щодо кримінальної відповідальності за самовільне зайняття землі. Разом із тим, на компромісній основі слід розглянути питання будівництва соціального житла для громадян, які гостро потребують поліпшення житлових умов.
3. Питання представництва кримських татар в органах влади
Питання представництва кримських татар в органах виконавчої влади вирішуються винятково відповідно до Закону України «Про державну службу». Надається допомога в одержанні освіти, підвищення кваліфікації і просуванню по службі в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування фахівців з числа кримських татар.
Станом на 01.01.2011 року кількість державних службовців кримськотатарської національності складає 420 осіб (8%), з них в органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим - 110 (8%), у районних державних адміністраціях в АРК - 174 (12,2%), в органах місцевого самоврядування - 136 (5,6 %).
Кримські татари обрані депутатами Верховної Ради України - 1 особа; Верховної Ради Автономної Республіки Крим - 4 особи від Народного Руху України і 2 особи від Партії регіонів України; міських і районних рад - 101 особа від Народного Руху України (Меджліс), 11 осіб від Партії регіонів України, 4 особи від Української селянсько-демократичної партії (Міллі Фірка), 7 осіб від інших партій; селищних і сільських рад - 859 осіб. 21 кримського татарина обрано сільськими головами і 1 - Білогірським міським головою. В цілому частка депутатів - кримських татар в депутатському корпусі Автономної Республіки Крим складає більше 14%.
4. Проблемні питання облаштування репатріантів
4.1. Прийняття базових нормативно-правових документів
На жаль, на сьогодні відсутнє нормативно-правове та законодавче врегулювання реалізації заходів з облаштування та соціально-культурного розвитку репатріантів, зокрема, в частині вкрай необхідних дефініцій «депортована особа», «член сім'ї депортованої особи», «нащадки депортованої особи» тощо.
4.2. Проблеми фінансування
Державним бюджетом України на 2011 рік для реалізації бюджетної програми «Розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які були депортовані з території України» Міністерству культури України передбачено 23,2892 млн.грн.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року №647 затверджено Порядок використання коштів, передбачених в державному бюджеті для розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які були депортовані з території України. Згідно з цим порядком Міністерство культури України визначено головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми.
В той же час, Указом Президента України від 06.04.2011 №389/2011 «Про Положення про Міністерство соціальної політики України» вказане Міністерство визначено центральним органом виконавчої влади з формування і забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, що повернулися до України.
Таким чином, виникла правова колізія: бюджетні асигнування передбачено одному центральному органу виконавчої влади, а повноваження з формування і забезпечення реалізації державної політики - іншому.
У зв'язку з відсутністю відповідних урядових рішень щодо перерозподілу з Міністерства культури України на Міністерство соціальної політики України зазначених коштів та затвердження граничної чисельності цих міністерств вісім місяців не фінансуються першочергові заходи з облаштування депортованих громадян, зокрема будівництво житла, виплата матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла, компенсація витрат на проїзд і перевезення багажу, формування зведеного реєстру репатріантів, проведення культурних заходів.
У структурі Міністерства соціальної політики України через відсутність чітко визначеної чисельності не вирішується питання створення підрозділу у справах депортованих осіб.
Залишається не виконаним завдання, визначене Указом Президента України від 14 травня 2010 р. №615 «Про додаткові заходи з облаштування кримських татар, інших осіб, депортованих за національною ознакою, та їх нащадків, які повернулися чи повертаються на постійне місце проживання в
Україну», щодо продовження до 2015 року дії Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання до України, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року (далі Програма).
Рада міністрів Автономної Республіки Крим листом від 20.07.2011 №01-04/1706 надіслала Міністерству соціальної політики України пропозиції до бюджетного запиту на 2012 рік за бюджетною програмою «Розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які були депортовані з території України». Разом з тим, зазначений бюджетний запит не погоджується з Міністерством фінансів України через відсутність урядового рішення про продовження до 2015 року дії Програми. У зв'язку з цим гостро стоїть питання фінансування у 2012 році заходів з розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які були депортовані з території України.
4.3. Збереження національної ідентичності. Мовна та освітня проблема.
Мовна проблема є досить важливою для усіх народів, що проживають в Криму.
На сьогодні кримськотатарська мова занесена у так звану «Червону книгу мов світу» ЮНЕСКО як зникаюча.
Разом із тим, фахівці з питань мови наполягають на тому, що вирішення проблеми збереження мови не є лише прерогативою держави, а більше залежить від самих носіїв мови. Це розуміють більшість спеціалістів -викладачів кримськотатарської мови, які занепокоєні дуже низьким рівнем мовної освіченості серед дітей та молоді.
Незважаючи на те, що питома вага учнів - кримських татар складає 19,4% від загальної кількості школярів автономії, в Криму функціонують 15 кримськотатарських національних шкіл, 5399 дітей з кримськотатарських сімей навчаються рідною мовою (16,5% від загальної кількості). Зовсім не вивчає рідну мову 7830 дітей (20%).
Схожа ситуація із вивченням рідних мов нащадками інших репатріантів: вірменську мову вивчають факультативно 114 дітей, болгарську як предмет - 77, німецьку як предмет - 78, факультативно - 39, новогрецьку як предмет - 91, факультативно - 210 осіб.
Наявна гостра потреба у покращенні умов функціонування навчальних закладів, зокрема, у мікрорайонах компактного проживання депортованих («Фонтани», «Ак-Мечеть» М.Сімферополь, смт.Советське, смт.Октябрське Красногвардійського району, м.Старий Крим Кіровського району тощо).
Вкрай недостатнє навчально-методичне та кадрове забезпечення національної освіти, зокрема, підготовка викладачів - предметників, які б надавали якісні знання рідними мовами репатріантам, перш за все кримськотатарською.
З метою створення у регіоні сучасної системи національної освіти фахівцями - педагогами розроблена Концепція освіти кримськотатарською
мовою в АР Крим, яка ухвалена постановою Верховної Ради АР Крим від 20 жовтня 2010 року №1915-5/10.
4.4. Проблема релігійної ідентичності
Автономна Республіка Крим є регіоном найбільшої концентрації мусульман та ісламських організацій в Україні, територією, де іслам є традиційним віросповіданням. Тому останні роки Крим став об'єктом релігійних інвестицій з боку мусульманських країн світу, які поступово та наполегливо нарощують ідеологічну, освітню, культову базу своєї присутності на території автономії. На сьогодні в автономії проживає орієнтовно 300 тисяч мусульман, що становить 15% від загальної кількості кримчан. Абсолютну більшість мусульман в автономії за етнічною належністю складають кримські татари - 261,6 тис. осіб. Окрім них, іслам сповідують казанські татари (приблизно 11 тис. осіб), азербайджанці (3,7 тис. осіб), узбеки (2,9 тис. осіб) тощо.
Загальна релігійна мережа мусульман Криму налічує 393 організації (345 підпорядковані Духовному управлінню мусульман Криму, 47 незалежні та 1 Духовний Центр Мусульман Криму (ДЦМК, підпорядкований Духовному управлінню мусульман України), 5 духовних навчальних закладів (із них 1 філія), у яких навчається 204 особи. Діє 62 недільних школи.
До 1918 року Крим був важливим осередком сунітського богослов'я ханафітського мазхабу (найбільш «м'якої», або «ліберальної» релігійно-правової школи), а також організаційним центром для мусульман України, Білорусі, Литви та Польщі. Проте в результаті депортації 1944 року відбувся розрив у спадкоємності ісламських інститутів кримських татар. Фактично наприкінці 80-х років минулого століття, коли почалося масове повернення (репатріація) до Криму, кримські татари сповідували іслам у побутовій формі, серед них практично не було імамів з богословською освітою.
Прагнення багатьох кримських татар до відродження віри, позитивне ставлення до цього процесу державних органів, ліберальне законодавство України в сфері свободи совісті та релігії, допомога мусульман з-за кордону дозволили у відносно короткі терміни розбудувати в Криму доволі широку релігійну мережу.
Разом з тим, це призвело до того, що останніми роками спостерігається посилення негативних тенденцій усередині ісламського середовища Криму -збільшення конфліктогенності, боротьби між прихильниками окремих течій, політизація і радикалізація ісламу, поява екстремістів, які використовують ісламські гасла.
ДУМК намагається відновити традиційний для Криму сунітський іслам ханафітського мазхабу, але йому активно протидіє частина мусульманських громад. Це незалежні та незареєстровані громади, члени яких є прихильниками інших напрямків ісламу, в тому числі радикального характеру, численні іноземні місіонери. Деякі з них формально
підпорядковані ДУМК. Із зазначених найбільш небезпечними є так звані автономні зареєстровані мусульманські громади, які мають право здійснювати релігійну діяльність, у тому числі пропагувати своє вчення.
За даними експертів, вплив на незалежні мусульманські громади здійснюють релігійно-політична партія «Хізб ут-Тахрір» (8 громад), вахабіти (24), хабашити (8), направленість інших 7 громад уточнюється.
Центром розповсюдження ідей хабашитів у Криму є Духовний Центр Мусульман Криму (далі - ДЦМК), з цього приводу відбувається конфлікт між ДУМК та ДЦМК, який знаходиться під патронатом Духовного Управління Мусульман України (ДУМУ, керівник - Муфтій мусульман України Ахмад Тамім). Відомо, що шейх Тамім є послідовником хабашизму та сприяє розповсюдженню цього сектантського напряму ісламу серед українських мусульман.
На сьогодні хабашити знаходяться на стадії розгортання діяльності на території Криму і побудови структури, на відміну від хізбів та вахабітів, які вже мають розвинену мережу організацій та численних прихильників, у тому числі серед керівників національних установ, органів влади, релігійних діячів. Республіканських друкованих видань кримські хабашити доки не мають та отримують від ДУМУ (з Києва) газети «Минарет» та «Мираск». Діяльність хабашитів не є публічною, але слід прогнозувати посилення їх впливу на мусульманське середовище.
Особливу загрозу становить саме прецедент легалізації шляхом державної реєстрації ідеологічного центру хабашизму як непритаманного кримським мусульманам ісламу: зважаючи на створену юридичну практику, слід очікувати реєстрацію інших центрів радикального ісламу (хізбів, такфірів тощо). Зважаючи на те, що центр розповсюдження ваххабізму вже існує («Альраїд»), наявна реальна загроза виникнення декількох паралельних муфтіятів, що призведе до погіршення ситуації у регіоні у цілому.
Керівництво Духовного управління мусульман Криму розуміє небезпеку, яку вносять у мусульманське середовище радикальні течії ісламу, тому вживає заходів щодо протидії цьому явищу. Однак організаційна та ідеологічна боротьба із радикалізацією кримських мусульман розпочалася занадто пізно, коли непритаманні мусульманам Криму течії вже оформилися у мережу громад та набули численних прихильників.
Важливим інструментом у вирішенні складного питання збереження релігійної ідентичності мусульман Криму може стати підготовка фахівців -релігієзнавців безпосередньо в Криму, шляхом відкриття факультету релігієзнавства або теології, зокрема, із спеціалізацією «іслам». Базова підготовка теологів на рівні бакалаврів має включати загальні релігієзнавські дисципліни за затвердженими планами та методиками Міністерства освіти та науки України, подальшу освіту на рівні магістратури випускники факультету продовжуватимуть за відповідною спеціалізацією (іслам, православ'я, іудаїзм тощо), оскільки багатонаціональний Крим потребує висококваліфікованих теологів - фахівців з різних конфесій.