На своєму черговому засіданні Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин заслухав інформацію представників центральних органів виконавчої влади на тему: «Про стан задоволення національно-культурних, мовних, освітніх потреб корінних народів та національних меншин України».
Голова Комітету О. О. Зарубінський привернув увагу учасників засідання до того, що одним з найважливіших аспектів державної політики у сфері захисту прав національних меншин є задоволення етномовних потреб громадян України. На даний час у Верховній Раді є близько десятка законопроектів з мовних питань. Пан Зарубінський підкреслив, що головним з їх опрацювання є Комітет з питань культури і духовності, тому позиція нашого Комітету з цього питання має формуватися в межах компетенції Комітету.
Ситуація щодо задоволення національно-культурних, мовних, освітніх потреб корінних народів та національних меншин України є багатогранною, про що і свідчать доповіді запрошених посадовців. Так, А.Попок, заступник Голови Державного комітету України у справах національностей та релігій, повідомив про співзаснування його комітетом 6 газет мовами національних меншин: болгарської «Роден край», румунської «Конкордія», польської «Дзеннік Кійовскі», кримськотатарської «Голос Криму», вірменської «Арагац», єврейської «Єврейські вісті». Загальний обсяг їх фінансування з державного бюджету за 2005–2009 роки – 5 млн. 995 тис. грн. Станом на 01.12.2010 р. загальний обсяг фінансування газет складає 1 057,4 тис. грн. із запланованих 1 млн. 200 тис. грн. А загалом, інформаційні потреби національних меншин рідною мовою задовольняють майже 2 700 друкованих ЗМІ.
Інші установи - Державне підприємство «Спеціалізоване видавництво літератури мовами національних меншин України «Етнос», а також спеціалізовані редакції державних видавництв «Донбас», «Каменяр», «Карпати», «Маяк», «Січ», «Таврія» - забезпечили випуск близько 600 назв видань більш ніж 100 мовами національних меншин за останні кілька років. Цією інформацією поділився А. Марочкін, заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Також він зазначив, що, усвідомлюючи поліетнічність українського суспільства і важливість міжнаціонального діалогу, а також вважаючи, що збереження і розвиток національних мов не повинен звужувати сферу застосування державної мови і необхідність вивчати її, Національна рада ухвалила зазначити у ліцензіях на мовлення мінімальний відсоток україномовних програм і передач від 75% до 100%.
Нині в Україні налічується більш як 130 етнічних меншин, які об’єднані в громадські організації (їх сьогодні нараховують понад 1200, в т.ч. 37 зі статусом всеукраїнських), при яких функціонують понад 6 тис. художніх колективів, - доповіла Л. Зубко, начальник відділу культури етносів України та української діаспори управління міжнародних зв’язків Міністерства культури і туризму України. Найбільшою громадською організацією національних меншин в Україні пані Зубко назвала Раду національних товариств України, до складу якої входять представники 35 національностей. Також вона повідомила, що у поточному році міністерство отримало 3 млн. 150 тис. грн. за бюджетною програмою «Заходи з відтворення культури національних меншин».
Юрій Кононенко, в.о. начальника відділу природничої та математичної освіти Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, поділився інформацією про забезпечення права представників національних меншин на навчання рідною мовою, її вивчення, збереження та розвиток етнокультури. Зокрема, він навів наступні дані: рідною мовою зараз навчаються 172,5 тисячі дітей (14,2% від загальної кількості) у дошкільних закладах освіти та понад 730,5 тисячі учнів (17,7% від загальної кількості) у загальних середніх школах. До того ж 148 професійно-технічних навчальних закладів дбають про рідну для 51,5 тисячі учнів мову. Щодо вищої освіти пан Кононенко зазначив, що поряд з державною викладання здійснюється російською, румунською та угорською мовами, якими навчаються понад 456 тисяч студентів, або 10% від загальної кількості.
Проаналізувавши стан розвитку української етнокультурної політики та практики, можна сказати, що в цілому українська ситуація відповідає базовим положенням сучасної світової та європейської культурної політики.
У підсумку Комітет отримав актуальну інформацію для формування своєї позицію щодо відстоювання належного фінансування на відповідні потреби в проекті Державного бюджету на 2011 рік.
За наслідками розгляду Комітет ухвалив заслухану інформацію про стан задоволення національно-культурних, мовних, освітніх потреб корінних народів та національних меншин України взяти до уваги для подальшого використання у подальшій законотворчій роботі.