|  Відкриваючи слухання, голова Комітету Олег Зарубінський зазначив, що захід проводиться на виконання Постанови Верховної Ради від 19 січня 2010 року "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці". Він наголосив також, що за "останні роки трудова міграція для України, як і для багатьох інших країн світу, стала характерним явищем, водночас Україна є переважно донором, аніж реципієнтом у цих міграційних процесах". За словами народного депутата, зовнішня трудова міграція українців - процес, в якому беруть участь як мінімум 10 відсотків населення України в працездатному віці, проте дійсні масштаби трудової міграції за кордон через велику кількість нелегальних мігрантів статистичні дані не охоплюють.
"За даними Міжнародної організації з міграції, не менше 50% українських працівників працює за кордоном з неврегульованим правовим статусом, тобто нелегально; вони не сплачують податки, не роблять внески в соціальну сферу та пенсійний фонд України; водночас та працездатна частина населення, яка працює в Україні, вимушена нести посилене фінансове навантаження, фінансуючи соціальну сферу та формуючи пенсійний фонд, в тому числі і для тих, хто працює за кордоном",- підкреслив голова Комітету. На думку О.Зарубінського, основний зміст політики держави у відповідній сфері має полягати у мінімізації негативних наслідків міграційних процесів, максимальному використанні позитивних для громадян, у тому числі працівників-мігрантів та суспільства в цілому, результатів. Голова Комітету вважає, що специфічна особливість українських трудових мігрантів полягає в тому, що де-юре вони є громадянами України, а де-факто вони є закордонними українцями. "Під час їх перебування за кордоном держава повинна забезпечити всебічне дотримання їх законних прав та інтересів як своїх громадян, та дбати про задоволення їх потреб, підтримку зв´язків з батьківщиною".- зазначив О.Зарубінський. Голова підкомітету з питань жертв політичних репресій, етнополітики, упередження національних конфліктів, біженців, міграції та у зв´язках з українцями, які проживають за кордоном, Юрій Гнаткевич зауважив, що нині проблема трудової міграції перетворилася з економічної на політичну На його думку, сьогодні необхідно розвивати взаємовигідні механізми співпраці держави з мігрантами, створювати умови для їх повернення в Україну. Під час виступів зазначалося, що за даними Національного банку України, об‘єм міграційного капіталу, що поступає до України через банківську систему і формуються на підставі звітності по фінансових операціях з нерезидентами через міжнародні платіжні системи, щорічно складає близько двох мільярдів доларів США. Характеризуючи стан справ у міжнародному законодавстві з питань трудової міграції, учасники слухань наголошували, зокрема, на тому, що сьогодні Україна є стороною Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів, Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, Протоколу до зазначеної Угоди, який регулює процеси прикордонної міграції в рамках СНД; підписано Конвенцію про правовий статус трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей держав-учасниць СНД. Крім цього, за словами виступаючих, Україна є стороною 12 двосторонніх міжнародних договорів у сфері працевлаштування, 7 договорів у сфері соціального забезпечення, 21 договору з питань пенсійного  забезпечення. Увагу присутніх було також зосереджено на тому, що одним із основних завдань щодо покращення соціального та правового захисту трудових мігрантів залишається розширення договірної бази з країнами в яких чисельність трудових мігрантів - громадян України є найвагомішою та проведення заходів щодо активізації виконання двосторонніх міжнародних договірних документів в частині відпрацювання механізму працевлаштування трудових мігрантів в рамках укладених угод та контролю за виконанням положень цих договірних документів. Сьогодні, повідомлялося під час слухань, продовжуються робота стосовно укладання двосторонніх угод з Італією, Грузією щодо працевлаштування та з Польщею, Португалією щодо соціального забезпечення. Учасники слухань наголосили також, що в рамках формування засад міграційного законодавства України продовжується робота щодо підготовки та прийняття Концепції державної міграційної політики України, головною метою якої є формування принципів цієї політики відповідно до національних інтересів держави та визначення пріоритетних напрямів державного регулювання міграційними процесами. Як повідомлялося під час заходу, пропозиції учасників слухань буде опрацьовано і узагальнено у Комітеті для їх подальшого використання у законотворчій роботі. |
