Про Закон України від 19.03.2009 №1182-VI "Про внесення зміни до Закону України "Про імміграцію"
10 квітня 2009, 13:29
26 червня 1996 р. Кабінет Міністрів України, враховуючи ситуацію, що склалася під час збройного конфлікту в Грузії в 1995 р. та те, що до України стали прибувати біженці з Абхазії, прийняв Постанову № 674 «Про заходи щодо надання допомоги особам, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії».
У відповідності з цією Постановою, зазначені особи отримували Тимчасові довідки, які надавали їм право на перебування та постійне проживання в Україні. Такі довідки надавались повнолітнім. Склалася ситуація за якої серед членів однієї сім’ї, в складі якої були неповнолітні діти, тимчасові довідки видавались батькам, але не видавались дітям.
В серпні 2001 року набув чинності Закон України «Про імміграцію». Пункт 4 Прикінцевих положень цього Закону передбачає, що «вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії, прибули в Україну, одержали в установленому порядку тимчасову довідку, прожили в Україні не менше п'яти років і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні».
Таким чином, неповнолітні діти, що прибули з батьками та не отримали Тимчасової довідки, навіть при досягненні повноліття не підпадали під дію вищезазначених вимог Закону України «Про імміграцію» і не могли отримати дозвіл на імміграцію. Відсутність дозволу на імміграцію призводила до невизначеності їх правового становища в Україні, зокрема – отримання дозволу на постійне проживання в Україні. Незважаючи на те, що вони значний час прожили в нашій державі, і фактично інтегрувалися в українське суспільство, у них виникла низка проблем, пов’язаних з навчанням, працевлаштуванням, виїздом\вїздом в Україну тощо..
За інформацією органів виконавчої влади, наданої до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, на початок 2009 року в Україні перебувало близько 1200 осіб з Абхазії, які мали Тимчасову довідку і у складі їх сімей було близько 300 дітей, які досягли повноліття.
Зміни, внесені до Закону України „Про імміграцію ” за підтримки Комітету, спрямовані на належну реалізацію права на імміграцію в Україну іноземців та осіб без громадянства, які через збройні конфлікти у 1995 році змушені були залишити місця постійного проживання в Абхазії. Вони також передбачають, що повнолітні дочка, син зазначеної категорії осіб, які прибули в Україну разом із своїми батьками до досягнення повноліття (згадана тимчасова довідка їм не видавалася), і звернулися із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні, вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну.
Проект було розроблено Міністерством юстиції України відповідно до статті 3 Конституції України, якою встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Закон набирає чинності після його опублікування.