За повідомленням Офісу Ради Європи в Україні Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович опублікувала сьогодні меморандум, присвячений наслідкам війни в Україні для прав людини. Він має на меті розглянути деякі гуманітарні та правозахисні наслідки війни та висвітлити проблеми, які потребують термінових дій. Спочатку в ньому окреслюються деякі порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, виявлені Комісаркою під час її роботи зі встановлення фактів та моніторингу, зокрема під час її візиту до районів Київської області, які були одними з найбільш постраждалих від війни. Потім він зосереджується на найбільш вразливих групах осіб і на необхідності встановлення відповідальності за грубі порушення прав людини та міжнародні злочини.

Атака Російської Федерації призвела до серйозних і масових порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, що призвело до катастрофічних наслідків для реалізації практично всіх прав людини людьми в Україні. Комісарка зіткнулась з переконливими доказами порушень права на життя, скоєних російськими військами, включаючи свавільні вбивства та насильницькі зникнення; порушення права власності, включаючи масове руйнування цивільної інфраструктури; випадки тортур і жорстокого поводження, гендерно зумовленого насильства та сексуального насильства, пов’язаного з війною; а також порушення права на свободу та безпеку, включаючи викрадення та свавільне утримання під вартою чи без зв’язку з зовнішнім світом. Виявлені приклади певних типів порушень міжнародного гуманітарного права, включаючи напади широкого або систематичного характеру, вказують на можливу кваліфікацію багатьох таких порушень як військових злочинів або злочинів проти людяності.

Хоча більшість порушень права на життя, як повідомляється, були спричинені використанням російськими військами широкоударної вибухової зброї, касетних боєприпасів або некерованих реактивних снарядів у густонаселених районах, російські війська, як повідомляється, також брали участь у позасудових вбивствах, націлюючись або навмання стріляючи по цивільних. Деякі з жертв ймовірно зазнали тортур або жорстокого поводження перед стратою. У багатьох районах внаслідок атак знищено або пошкоджено цивільну інфраструктуру, включаючи лікарні та школи, відрізано від постачання електроенергії, газу, їжі, води та інших предметів першої необхідності, що призвело до того, що багато мирних жителів опинились у безвихідній пастці. «Величезні людські втрати та масштаби руйнувань важко осягнути», – сказала Комісарка, закликавши поважати міжнародне право прав людини та міжнародне гуманітарне право.

Повідомлялося про сотні випадків насильницького зникнення, викрадень, ув’язнення без зв’язку із зовнішнім світом або зниклих безвісти серед правозахисників, місцевих чиновників, журналістів, волонтерів, активістів громадянського суспільства, ветеранів або звичайних цивільних осіб у районах України, які перебувають під контролем Росії чи військами, контрольованими Росією. Також було зареєстровано кілька випадків можливого насильницького зникнення або викрадення на території, контрольованій українським урядом. «Усі особи, які були свавільно позбавлені свободи, мають бути негайно звільнені, а всі випадки насильницького зникнення або свавільного тримання без зв’язку з зовнішнім світом мають бути належним чином розслідувані, а винних покарано», – наголосила Комісарка.

Крім того, Уповноваженому надійшли повідомлення про поширену практику примусового переміщення громадян України на непідконтрольні уряду території України або на територію Російської Федерації шляхом так званого процесу «фільтрації». Цю практику, яка, ймовірно має багато ознак міжнародного злочину примусового переселення населення, слід негайно розслідувати. Усі гуманітарні евакуації мають бути добровільними, безпечними та поінформованими. «Я закликаю членів міжнародної спільноти підтримати будь-які зусилля, які можуть допомогти українським громадянам, які були передані Російській Федерації проти їхньої волі», – сказала Комісарка.

Також надходили численні повідомлення про пов’язане з війною сексуальне насильство, нібито вчинене російськими військами. Хоча всі подібні звинувачення мають бути належним чином розслідувані, «пріоритетом зараз має бути створення безпечних умов для постраждалих, забезпечення їх ефективного доступу до відшкодування та правосуддя, а також пріоритезація захисту їхньої гідності та добробуту», – наголосила Комісарка.

Особливої та невідкладної уваги потребує ситуація кількох категорій уразливих осіб. Війна, руйнування та небезпека призвели до порушення права на життя сотень дітей, а також їхньої можливості доступу до медичної допомоги та освіти. Це також мало непропорційний вплив на людей похилого віку в Україні, особливо на жінок. Багато з них не змогли або не захотіли евакуюватися в безпечне місце, а деякі, як повідомляється, загинули через поширені наслідки війни, включаючи неможливість отримати належну медичну допомогу. Через війну багато людей з інвалідністю, включно з дітьми, ймовірно були відірвані від мереж підтримки або залишені без належного догляду.

Війна призвела до переміщення  мільйонів українців як всередині країни, так і за кордон. Для багатьох із них переміщення призвело до підвищеного ризику стати жертвами торгівлі людьми, експлуатації та жорстокого поводження. «Міжнародна спільнота має продовжувати підтримувати людей, які втекли від війни, а також країни та громади, які їх приймають, у довгостроковій перспективі, приділяючи особливу увагу потребам уразливих груп», – підкреслила Комісарка. Деякі місцеві органи влади в приймаючих країнах стикаються зі значними труднощами у забезпеченні потреб як переміщених осіб, так і своїх мешканців. «Якщо основні потреби людей, які тікають від війни, такі як житло, працевлаштування та освіта, залишаться без уваги, це може посилити навантаження на уряди, переміщених осіб і соціальну згуртованість».

Також повідомлялося про численні напади на журналістів і працівників ЗМІ, які висвітлювали війну в Україні, багато вбитих і поранених. Докази свідчать про те, що деякі з убитих або поранених, можливо, були навмисними цілями російських військ. «Умисні напади на журналістів заборонені міжнародним гуманітарним правом. Вони також заважають журналістам виконувати їхню роботу та підривають право людей на інформацію. Держави-учасниці повинні надавати більшу підтримку журналістам, які висвітлюють війну, щоб підвищити їхню безпеку та переслідувати винних у злочинах проти них», – підкреслила Комісарка.

Комісарка вчергове наголошує на необхідності відновлення справедливості для жертв жорстокостей і наголошує на тому, що як Російська Федерація, так і Україна зобов'язані розслідувати та переслідувати винних у грубих порушеннях прав людини та серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права. Вітаючи дії, вжиті українською владою щодо підвищення відповідальності за тяжкі міжнародні злочини, вчинені в Україні з лютого 2022 року, Комісарка заохочує продовжувати поточний процес узгодження законодавчої бази країни у цій сфері з відповідними міжнародними стандарти.

Хоча сторони конфлікту зобов’язані притягнути до відповідальності винних у тяжких міжнародних злочинах, з огляду на поставлене завдання залучення регіональних і міжнародних механізмів відповідальності є важливим додатковим компонентом забезпечення відповідальності. Комісарка наголошує на важливості ефективної координації у сфері правосуддя між національними та міжнародними акторами та необхідності пріоритетності інтересів потерпілих та їхніх родин.

Лише справедливе та неупереджене правосуддя служитиме інтересам жертв і посилить повагу до прав людини та міжнародного гуманітарного права. «Забезпечення правосуддя для всіх жертв війни в Україні потребуватиме непохитного та довгострокового зобов’язання залучених сторін, у тому числі через співпрацю з Міжнародним кримінальним судом, та продовження надання довгострокової підтримки українській системі правосуддя».

Ознайомитися з Меморандуром