Як діяти, якщо вас або ваших рідних було примусово депортовано
10 квітня 2022, 14:37
Примусова депортація – один із багатьох злочинів, які окупанти чинять на території України. Як діяти, якщо вас або ваших рідних було примусово депортовано?
Якщо людину намагаються примусово депортувати в Росію чи на окуповані території, їй необхідно зберігати важливу інформацію, охороняти свою приватність і намагатися зв'язатися з рідними.
Про це повідомляє Офіс президента.
Так, у разі примусової депортації треба виписати на аркуш телефони близьких і тримати його при собі. Необхідно зберігати українські документи, що посвідчують особу, а також за першої можливості відновити електронні версії документів у «Дії».
Також необхідно зберігати українські сім-картки, намагатися встановити зв'язок із рідними в Україні та повідомляти їм про все, що відбувається.
А ще важливо охороняти свою приватність. Зокрема, треба очистити телефонну книгу та листування в месенджерах, не давати відеоінтерв'ю, а також не коментувати інформацію журналістам — незалежно від того, ким вони відрекомендуються.
Якщо ж депортували когось із ваших близьких, треба телефонувати за такими номерами:
• 16 48 — гаряча лінія Національного інформаційного бюро;
• +38 044 238 15 88 — гаряча лінія Міністерства закордонних справ України;
• 0 800 507 028 — гаряча лінія територіальної оборони;
• 102 — поліція.
Для дзвінків із-за кордону існує гаряча лінія Національного інформаційного бюро: +38 044 287 81 65.
Що відомо про депортації?
За даними очільниці Мінреінтеграції Ірини Верещук, з початку повномасштабної війни лише з Маріуполя окупанти депортували 45 тисяч людей.
Як повідомили у Головному управлінні розвідки Міноборони України, людей, яких РФ незаконно депортує з окупованих територій, відправляють до економічно депресивних районів.
Як кінцевий пункт призначення називають низку північних областей, зокрема Сахалін. Українцям «пропонують» офіційне працевлаштування через центри зайнятості. Ті, хто погоджується, отримують документи, які забороняють виїзд із російських регіонів протягом двох років.