І ще більш прикро, що влада, маючи обов’язок забезпечувати права і свободи своїх громадян, особливо тих, які опинилися у складних життєвих обставинах, проводить відверту політику дискримінації по відношенню до власних громадян – вимушених переселенців.

Так, Уряд України замість належного формування і забезпечення реалізації державної політики з вкрай важливих  для ВПО  проблемних питань приймає дискримінаційні підзаконні нормативно-правові акти, зокрема щодо здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Вони не лише не полегшують, а навпаки ускладнюють становище переселенців з тимчасово окупованих територій України та громадян України, які залишилися там проживати, суттєво обмежуючи їхні права на отримання соціальних виплат і пенсій. Пенсійний фонд України не виконує рішення Верховного суду від 2018 року та тисячі рішень судів першої інстанції  щодо поновлення пенсій і виплати заборгованості.

 Держава повинна не створювати додаткові перешкоди для своїх громадян, які вже й так постраждали, а забезпечити їм належні соціальні виплати, в першу чергу пенсії, що є їхньою власністю та чи не єдиним фінансовим засобом  їхнього існування.

Окрім того, хоча ще у жовтні 2018 року було ухвалено базовий Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», до цього часу залишаються невирішеними проблемні питання у сфері забезпечення виборчих прав цих осіб, їхнього пенсійного забезпечення, захисту права власності, компенсацій за втрачене майно, забезпечення житлом, оформленням документів, сприяння у працевлаштуванні.

Уряд самоусунувся від законодавчих ініціатив з цих питань. З метою вирішення проблемних питань ВПО на законодавчому рівні народними депутатами України подано до парламенту низку законопроектів, однак вони роками чекають свого розгляду. Це зокрема проекти законів:

 «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян) реєстр. № 6240;

«Про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян» реєстр. № 6692;

«Про внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб) реєстр. № 2373;

«Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (щодо компенсації вартості пошкодженого майна) реєстр. № 2167;

«Про надання житлової допомоги громадянам України, житло яких було зруйноване (знищене) або пошкоджене внаслідок збройної агресії держави-агресора» реєстр. № 6472.

 та інші.

 Зволікання з розглядом цих законодавчих ініціатив відкладає на невизначений час вирішення життєво необхідних нагальних потреб більше мільйона наших громадян.

Втративши державний контроль над частиною своєї території, Україна не втратила відповідальності за забезпечення належної підтримки та захисту громадян, які постраждали внаслідок тимчасової окупації Криму та збройного конфлікту на Донбасі.