Сьогодні Голова комітету ВРУ з прав людини Григорій Немиря взяв участь у  шостій зустрічі Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» на тему «Збройний конфлікт на Сході України: гуманітарна взаємодія з громадянами на непідконтрольних територіях».

«Можна констатувати, що в Україні відсутня державна політика щодо взаємодії з громадянами на непідконтрольних територіях. І влада України, на жаль, знову продемонструвала своє ставлення до громадян нашої держави. Учора і сьогодні при ухваленні бюджету на 2019 рік була втрачена можливість для встановлення довіри з власними громадянами - громадянами, які залишилися на непідконтрольних територіях, мешкають у сірій зоні та вимушеними переселенцями. Бюджет мав би показати, що держава опікується громадянами, незалежно від того, де вони знаходяться - на непідконтрольній території, у сірій зоні або на підконтрольній території. Цього, на жаль, не трапилося»,- сказав Григорій Немиря. 

У цьому зв’язку він нагадав, що вже більше ніж півтора роки на розгляд парламенту не виносяться ключові законопроекти щодо захисту прав і свобод вимушених переселенців.  Це законопроект № 6692 щодо виплати пенсій вимушеним переселенцям та законопроект № 6240 про виборчі права. Ці законодавчі  ініціативи підтримані представниками усіх парламентських фракцій, розроблені за сприяння міжнародних і неурядових організацій та зареєстровані більше року тому.

«Я вже більше двадцяти раз піднімав це питання на засіданнях Погоджувальної ради. Але влада в Україні продовжує вести політику прямої і непрямої дискримінації українців»,- сказав він та нагадав про ухвалені КМУ дискримінаційні підзаконні акти, що суперечать Конституції України та законодавству нашої держави.

"Влада дискримінує та принижує власних громадян. Я закликаю Уряд негайно скасувати або привести у відповідність до законодавства України ці постанови»,- підкреслив Григорій Немиря.

Він також зауважив, що, наприклад, через таку  політику влади,  за оцінками гуманітарної спільноти, 57% дітей, які народилися на непідконтрольній території, не мають свідоцтв про народження, виданих відповідними органами української влади.

Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Фінляндії, відповідальний за політику медіації, колишній представник Генерального секретаря ООН у переговорах по конфліктам у Грузії (2010-2017 рр.) Антті Турунен наголосив, що головним при вирішенні конфлікту є налагодження довіри. Спочатку, за його слова мають бути переговори на рівні політичних еліт, потім - зупинення військових дій і військової загрози, і лише після цього - такі юридичні моменти, як, наприклад, вибори. Він детально розповів про роль ОБСЄ при вирішенні конфліктів у Грузії, на Кіпрі, в Абхазії та Південній Осетії. 

«Ключовим при вирішенні конфліктів є встановлення довіри та політична воля сторін»,- підкреслив Посол Антті Турунен.

«Особливістю конфлікту на Донбасі є те, що громадяни України на підконтрольній і непідконтрольних територіях не припиняли взаємодії між собою. Також люди на непідконтрольних територіях досить позитивно сприймають повернення під контроль української влади на умовах децентралізації. Але потрібно брати до увагу «перепрошивку» свідомості тих, хто залишився на непідконтрольних територіях. Час тут грає не на користь України», - сказав Володимир Лупацій, виконавчий директор Центру соціальних досліджень.

Зі свого боку Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука наголосив, що з кожним днем зменшується кількість тих, хто мешкає на непідконтрольній території Донбасу і бажає повернутися під контроль української влади. 

Заступник Голови Агентства ООН у справах біженців Ноель Калхун та Голова Делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні Алан Ешліманн повідомили про діяльність своїх організацій в Україні щодо допомоги, яку  вони надають громадянам України, які постраждали через агресію Росії.

Директор з міжнародних зв'язків та відносин з інвесторами СКМ Джок Мендоза-Вілсон  наголосив, що головне, щоб «люди по обидві сторони від лінії зіткнення знали, що Донбас - це Україна, що держава турбується про них та захищає їхні права і свободи». Для економічного відновлення регіону він запропонував створити Агенцію з економічного розвитку та реінтеграції Донбасу за фінансування та участі міжнародних партнерів України. 

Олександра Дворецька, Виконавча директорка БФ "Восток-SOS", закликала топ-представників Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України брати не себе більше відповідальності та здійснювати більш активну співпрацю з громадянським суспільством.

У зустрічі, яка пройшла у форматі круглого столу та метою якої є стимулювати конструктивне  публічне обговорення питань реалізації Стратегії інформаційної реінтеграції Донбасу, а також представити міжнародний досвід на цю тему, брали участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, представники міжнародних та громадських організацій України, експерти та журналісти. 

Нагадаємо, що Національна платформа "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію" заснована консорціумом незалежних українських громадських організацій, в партнерстві з Комітетом ВРУ з прав людини, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерствами закордонних справ Швейцарії та Фінляндії за технічної підтримки міжнародної організації Crisis Management Initiative (CMI). 

Цілями Платформи є створення і забезпечення функціонування позапартійної, професійної та інклюзивної платформи, відкритої для різних суб'єктів і осіб, які виступають за досягнення стійкого миру на території Луганської та Донецької областей, в тому числі ефективну політику реінтеграції та забезпечення національної єдності в Україні, обговорення методів деокупації регіону в контексті дотримання стандартів прав людини, а також міжнародного досвіду побудови заходів довіри і стійкого миру в плюралістичному суспільстві.

На базі Платформи проводяться щомісячні публічні заходи за участі представників українських центральних і місцевих виконавчих органів влади, народних депутатів, представників місцевих громад та регіонів, громадських організацій та міжнародних експертів, дипломатичних організацій і місій.