4 березня о 15:00 Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин проведе слухання щодо проекту Національної стратегії у сфері прав людини.

 

Для висвітлення заходу  запрошуються представники ЗМІ.

 

Адреса: вул. Банкова, 5-7, кімн. 418

 

Вхід за картками акредитації.

 

 

 

ПРОЕКТ

(доопрацьований)

Станом на 27.02.2015

 

Національна стратегія  у сфері прав людини

 

Загальні положення

Необхідність підготовки Національної стратегії у сфері прав людини зумовлена системними проблемами у сфері забезпечення та реалізації прав людини і основоположних свобод, відсутністю або неефективністю механізмів їх захисту, що випливає із щорічних доповідей Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, правозахисних організацій України, рекомендацій ООН та її механізмів у сфері прав людини, Ради Європи,  Організації з безпеки і співробітництва в Європі, інших міжнародних організацій, рішень Європейського суду з прав людини, та у контексті імплементації Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.

Події Майдану засвідчили у свою чергу незворотне прагнення українського народу до побудови дійсно правової та демократичної держави з повагою до прав і свобод кожної людини. Новими викликами стали окупація частини території України та військовий конфлікт на Сході України. 

Національна стратегія у сфері прав людини (далі — Стратегія)  спрямована на реалізацію у 2015-2020 роках стратегічних цілей щодо визначених нею принципів  з метою усунення підґрунтя порушень прав і основоположних свобод людини та впровадження ефективних механізмів забезпечення їх реалізації.

Стратегія не вичерпує проблематику у сфері прав людини, а лише концентрується на системних проблемах, без вирішення яких неможливий сталий розвиток суспільства.

У співпраці з іншими державами Україна застосовуватиме підхід, заснований на правах людини, і розвиватиме двосторонні відносини, враховуючи міжнародні зобов’язання  у цій сфері та стан захисту у цих державах прав громадян України та інших осіб українського походження.

 

Бачення  Стратегії

Стратегія у 2020 році має досягти таких цілей:

1) створення належних умов реалізації прав людини і основоположних свобод та ефективної системи їх захисту;

2) права людини і основоположні свободи стали визначальним фактором державної політики, яким органи державної влади та органи  місцевого самоврядування керуються при прийнятті рішень.

 

Принципи Стратегії

Стратегія базується на таких принципах:

- відкритість і прозорість процесів її розроблення, реалізації та моніторингу для максимального залучення усіх заінтересованих сторін, доступ до інформації про ці процеси;

- забезпечення  прав людини для всіх осіб, що перебувають під юрисдикцією України,  з належною увагою до потреб найбільш уразливих груп населення;

- рівність, що передбачає рівність можливостей, рівність доступу до можливостей, рівноцінність результатів;

- недискримінація, що полягає у однакових для всіх правах і свободах без обмежень;  

- зобов’язання держави щодо поваги, захисту і застосування права;

- конкретність, що забезпечує однакове розуміння усіма учасниками реалізації та моніторингу Стратегії змісту стратегічних цілей;

- досяжність та вимірюваність стратегічних цілей (мети),  що забезпечує реалістичність їх досягнення визначеним ресурсом та у встановлені строки, наявність  механізмів оцінки стану їх досягнення;

 - незалежний моніторинг та оцінка стану реалізації Стратегії.

 

Стратегічні напрямки

 

1.     Забезпечення права на життя

Життя людини є найвищою цінністю. У сучасних умовах обов’язок держави  захистити життя людини  набуває особливого змісту.

 

Стратегічна мета

Забезпечення належних гарантій захисту права на життя та  наявність правових засобів захисту та  механізму ефективного розслідування порушень права на життя.

 

Очікувані результати:

- створено  ефективну систему, спрямовану на забезпечення  протидії злочинним діянням проти життя людини, їх попередження, припинення та покарання за такі діяння;

- здійснено  реформування кримінальної юстиції та правоохоронних органів.

 

2. Протидія катуванню чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню 

Катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання  залишаються системною проблемою в Україні.

 

Стратегічна мета

Унеможливлення катування, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання з боку представників держави, створення належних умов тримання в місцях несвободи та забезпечення поводження з такими особами  відповідно до міжнародних стандартів.

 

Очікувані результати:

-    створено ефективну  систему протидії катувань, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, їх попередження, припинення та покарання за такі діяння;

-    задокументовані, швидкі, ретельні та неупереджені розслідування всіх актів катувань та інших видів жорстокого поводження, покарань, у тому числі насильницьких зникнень на всій території України;

-  існує ефективний засіб правового  захисту  від катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;

-  забезпечується  відшкодування шкоди  та реабілітація жертв відповідно до міжнародних стандартів;

-  умови тримання під вартою та поводження з особами, що перебувають у місцях несвободи, відповідають  міжнародним  стандартам.

 

3. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканість 

Практика недотримання процесуального законодавства представниками правоохоронних органів, органів досудового розслідування, пенітенціарних установ, прокуратури та суддями,  невідповідність  нормативних приписів міжнародним стандартам призводять до свавільного затримання та тримання особи під вартою.

 

Стратегічна мета

Унеможливлення свавільного затримання та тримання особи під вартою або у місці несвободи.

 

Очікувані результати:

- приведено у відповідність до міжнародних стандартів затримання і тримання  особи під вартою;

- унеможливлено безпідставне та незадокументоване затримання, тримання особи під вартою без рішення суду;

-       встановлено рівень захисту прав особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, на рівні не нижчому, ніж передбачено у кримінальному процесуальному законодавстві.

 

4.Забезпечення права на справедливий суд, реформування судової системи

Неналежним чином забезпечується право на справедливий суд. Законодавство у сфері судочинства та практика його застосування не відповідають міжнародним стандартам і потребують комплексного перегляду та вдосконалення.

 

 Стратегічна мета:

 Створення ефективної системи захисту прав людини і основоположних свобод через забезпечення права на справедливий суд.  Забезпечення доступності та ефективності судочинства, незалежність судової системи відповідно до міжнародних стандартів.

 

Очікувані результати:

- усунуто недоліки процесуального законодавства, що забезпечує здійснення  ефективного судочинства у розумні строки, послідовну судову практику;

- судові рішення виконуються у розумні строки, зокрема через запровадження альтернативного державному інституту виконання судових рішень;

-  спрощено судову систему та посилено її інституційну спроможність;

- деполітизовано процеси формування суддівського корпусу та притягнення суддів до відповідальності приведено у відповідність до міжнародних стандартів;

- спрощено доступ до правосуддя;

- удосконалено систему судового самоврядування;

- забезпечено гарантії професійної діяльності адвокатів;

- безоплатна правова допомога надається, крім кримінальних справ, також у цивільних та адміністративних справах;

- розподіл справ між суддями здійснюється виключно автоматизованою системою;

- впроваджено інститут конституційної скарги;

- забезпечення рівного доступу жінок до правосуддя;

- забезпечення доступу до правосуддя для дітей і повнолітніх недієздатних осіб та осіб, чию дієздатність обмежено, відповідно до європейських стандартів.

 

5. Реформування правоохоронних органів

Велика відповідальність  за порушення прав людини в Україні лежить на недосконалій правоохоронній системі,  структура та методи виконання функцій якої за багатьма критеріями не відповідають зростаючим потребам суспільства та загальновизнаним міжнародним демократичним стандартам. У зв’язку з останніми подіями в політичному житті України спостерігається високий рівень сподівань суспільства на кардинальні зміни у сфері забезпечення як особистої безпеки людини, захисту її прав, так і охорони громадського порядку, ліквідації у правоохоронних органах корупції, перетворення їх з органів репресій на органи захисту прав людини.

 

Стратегічна мета:

Створення незалежної, об’єктивної, ефективної, прозорої та орієнтованої на захист прав людини системи органів кримінальної юстиції та правоохоронних органів.

 

Очікувані результати:

-       зміцнено незалежність, самоврядність та неупередженість прокурорів;

-       створено незалежний механізм ефективного розслідування у кожному випадку подання скарги на порушення прав людини органами правопорядку та притягнення винних до відповідальності;

-       встановлено додаткові гарантії підозрюваному та обвинуваченому від незаконних дій;

-       впроваджено пробацію та забезпечено її належне функціонування;

-        встановлено судовий контроль за продовженням строків розслідування злочинів;

-       забезпечено розвиток діяльності національного превентивного механізму.

 

6. Забезпечення свободи вираження поглядів та доступу до інформації

Законодавство України про інформацію та свободу ЗМІ не відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних відносин. Неналежний рівень захисту журналістів, відсутні гарантії доступу до мережі Інтернет.

 

Стратегічна мета

Безперешкодний обіг інформації у суспільстві, забезпечення свободи засобів масової

інформації та захисту прав журналістів відповідно до міжнародних стандартів.

 

Очікувані результати:

-  належне функціонування суспільного мовлення;

-  відсутні цензура та  судові переслідування за вільне вираження поглядів;

-  створено належні  гарантії свободи вираження поглядів;

-  забезпечено ефективний  позасудовий  механізм реалізації  права на доступ до публічної інформації;

-  забезпечено систему гарантій доступу населення до мережі Інтернет. 

 

7. Забезпечення свободи мирних зібрань та об’єднань (асоціацій)

Організація і порядок проведення мирних зібрань законом не врегульовано, що має наслідком негативну практику правозастосування, необґрунтоване обмеження реалізації права на свободу мирних зібрань судами,  державними органами, органами місцевого самоврядування.

У 2013 році набули чинності зміни до законодавства, що істотно покращили правове регулювання інституту громадських об’єднань, однак їх імплементація  не завершена.

 

Стратегічна мета

Забезпечення  реалізації права на свободу  мирних зібрань та права на свободу об’єднань (асоціацій). 

 

Очікувані результати:

-  чітке правове регулювання забезпечення реалізації права на свободу мирних зібрань;

-  забезпечено безпеку мирних зібрань;

-  мінімізовано втручання держави у створення, діяльність та припинення  об’єднань громадян через реєстраційні процедури;

-  впроваджено рівні  та прозорі умови доступу громадських об’єднань до державного фінансування.

 

8. Забезпечення права на вибори та референдум

Зміни, що вносилися до виборчого законодавства України, не носили системного та комплексного характеру і не забезпечували приведення законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.

Відсутнє законодавче регулювання порядку проведення місцевих референдумів та потребує удосконалення законодавство про всеукраїнський референдум.

 

Стратегічна мета

Забезпечення дотримання  права громадян вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах. Проведення виборів та референдумів з урахуванням міжнародних стандартів, створення умов для ефективного представництва інтересів виборців та територіальних громад.

 

Очікувані результати:

-    забезпечено комплексне  та системне  вдосконалення законодавства України про вибори з урахуванням зауважень та рекомендацій, наданих міжнародними експертами за результатами спостереження за виборчим процесом, думки громадськості  та нових політичних реалій;

-    вдосконалено законодавство про всеукраїнський референдум та законодавчо врегульовано порядок проведення місцевих референдумів з урахуванням міжнародних стандартів проведення референдумів;

-    забезпечено  прозорість   системи фінансування політичних партій та виборчих кампаній з урахуванням рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO);

 

9. Подолання дискримінації

Практична реалізація антидискримінаційного законодавства ускладнюється через відсутній ефективний механізм реалізації права не бути підданим дискримінації, існуючі у суспільстві упередження та стереотипи.

 

Стратегічна мета

Подолання дискримінації за усіма захищеними ознаками в усіх сферах суспільного та приватного  життя,  розробка і впровадження ефективних механізмів із запобігання та протидії дискримінації.

 

Очікувані результати:

-    прийнято комплексне законодавство, спрямоване на заборону дискримінації у всіх сферах та заборону розпалювання ворожнечі;

-    забезпечено  ефективний  механізм захисту та протидії усім формам дискримінації;

-    реалізуються програми у сфері підвищення обізнаності з теми рівності та недискримінації.

 

10. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Незважаючи на досягнутий прогрес, в Україні зберігається проблема нерівного доступу до прав та можливостей жінок і чоловіків. Існуюча нерівність підкреслює необхідність вирішення проблеми дискримінації щодо жінок на системній та  комплексній основі для досягнення повної ґендерної рівності.

 

Стратегічна мета

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя.

 

Очікувані результати:

- міжнародні стандарти та національне законодавство у сфері захисту прав жінок та ґендерної рівності належним чином реалізуються  в державних програмах та державній політиці;

 - посилено національний  механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків;

- створено умови для  збалансованої участі жінок та чоловіків у політичних та публічних процесах прийняття рішень;

- застосовано тимчасові спеціальні заходи для ліквідації ґендерної дискримінації;

-  створено можливості та умови для подолання ґендерних стереотипів та сексизму.

 

11. Протидія ґендерному насильству та торгівлі людьми

Законодавство у сфері запобігання ґендерному насильству та протидії торгівлі людьми потребує вдосконалення і приведення у відповідність до міжнародних стандартів.

 

Стратегічна мета

Створення системи протидії усім формам ґендерного насильства. Зниження рівня торгівлі людьми в Україні, підвищення якості надання допомоги постраждалим особам.

 

Очікувані результати:

- створено ефективну систему запобігання та протидії усім проявам ґендерного насильства;

- вдосконалено систему надання допомоги постраждалим від торгівлі людьми;

- нормативно-правову базу у сфері протидії ґендерному насильству приведено у відповідність до міжнародних стандартів;

- підвищення обізнаності серед уразливих груп населення  про небезпеку торгівлі людьми та систему надання допомоги постраждалим особам.

 

12. Забезпечення прав національних меншин

Законодавство у сфері національних меншин потребує удосконалення та приведення у відповідність до норм міжнародного права.

 

Стратегічна мета

Створено ефективну систему забезпечення та захисту прав  національних меншин, підтримуються, розвиваються толерантні міжнаціональні відносини в українському суспільстві.

 

Очікувані результати:

-     створено ефективний механізм забезпечення та захисту прав національних меншин;

-      національні меншини  мають  рівний доступ до всіх соціальних  та інших послуг;

-      створено ефективний механізм для участі національних меншин у суспільному житті країни;

-     проводиться політика міжнаціональної толерантності.

 

13. Забезпечення права на працю та соціальний захист

Держава не в повній мірі забезпечує реалізацію прав громадян на працю та зайнятість.

Діюча система соціального забезпечення, що включає пенсії, допомогу тим, хто працює (при тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах, тощо), допомогу по безробіттю, не є ефективною і такою, що відповідає економічним можливостям держави.

 

Стратегічна мета 

Створення можливостей для гідного рівня  життя.

Посилення ролі суб'єктів підприємницької діяльності, особливо великих компаній у дотриманні прав людини в Україні.

 

Очікувані результати:

-  створено ефективну систему соціального захисту, яка відповідає можливостям держави;

-  наявність альтернативних державним джерел фінансування системи соціального захисту;

-  соціальна допомога є адресною;

-  безпечні та здорові умови праці;

-  захищеність прав працюючих, безперешкодне створення та діяльність об'єднань працюючих;

-  вжито заходів для посилення соціальної відповідальності бізнесу та заохочення корпоративної соціальної відповідальності;

-  забезпечуєються дотримання суб'єктами підприємницької діяльності законодавства, яке стосується прав людини.

 

14. Забезпечення права на охорону здоров’я

За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у європейському регіоні.

 

Стратегічна мета

Рівний доступ та своєчасність отримання якісної медичної допомоги, профілактика та раннє виявлення захворювань.

 

Очікувані результати:

-  забезпечено відповідність медичної інфраструктури потребам територіальної громади;

-   визначено гарантований  обсяг  медичної допомоги, що надається за рахунок бюджетних коштів на безоплатній основі;

-  забезпечено захист прав пацієнтів;

-  забезпечено доступ до отримання медичної допомоги вразливих верств населення, зокрема бездомних, мігрантів, осіб-шукачів притулку, ромів, тощо;

-  створено рівний доступ до якісної медико-соціальної допомоги хворим на наркозалежність, ВІЛ-інфекцію/СНІД, туберкульоз та інші соціально небезпечні хвороби.

 

15. Створення умов для свободи підприємницької діяльності

Стимулювання розвитку підприємництва є одним із визначальних пріоритетів державної політики в умовах протидії ризикам загострення економічної депресії.

 

Стратегічна мета

Свобода підприємництва.

 

Очікувані результати:

-  створено систему оподаткування, яка сприяє розвитку малого та середнього підприємництва;

-  мінімізовано втручання та контроль з боку держави у підприємницьку діяльність, чітке регулювання такого втручання.

 

16. Забезпечення права на освіту

Неналежний рівень доступу до освіти, якості та конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціокультурних умовах.

 

Стратегічна мета  

Ефективна система забезпечення всебічного розвитку людини відповідно до природних та індивідуальних освітніх потреб особистості.

 

Очікувані результати:

-  мережа дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів освіти відповідає потребам територіальної громади;

-  відповідність змісту  освіти потребам наявного та прогнозованого ринку праці;

-  забезпечено можливість навчання впродовж життя;

-  до навчальні програм охоплюють питання освіти в галузі прав людини, включаючи права дітей та ґендерної рівності;

-  реалізація рівних прав людини на освіту, без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності, національності, соціального і майнового стану, місця  проживання  та  інших ознак.

 

17. Забезпечення права на приватність

Відсутній ефективний засіб захисту від порушення права на приватність. Існування надмірних державних баз персональних даних. Обробка персональних даних у непоодиноких випадках здійснюється  з порушенням законодавства.

 

Стратегічна мета

Встановлення стандартів захисту права на приватність.

 

Очікувані результати:

-  мінімізовано та чітко регламентовано випадки втручання держави в право на приватність;

-  неможливість обробки персональних даних, не пов’язаної із метою такої обробки;

-  вибудовано систему, яка унеможливлює створення надмірних державних баз персональних даних.

 

18. Забезпечення рівних прав людей з інвалідністю

На сьогодні в Україні залишаються ментальні, інституційні, фізичні, інформаційні, економічні та правові бар’єри, які заважають людям з інвалідністю користуватися усіма правами та основоположними свободами людини і бути включеними до місцевих спільнот.

 

Стратегічна мета

Забезпечення необхідних умов для здійснення людьми з інвалідністю прав і задоволення потреб на рівні з іншими громадянами, поліпшення соціального захисту людей з інвалідністю та умов їх життєдіяльності, у тому числі шляхом забезпечення рівного доступу до державної підтримки.

 

Очікувані результати:

- реалізуються програми з підвищення обізнаності щодо прав і потреб людей з інвалідністю і поваги до їх гідності;

- створено систему надання соціальних послуг, у тому числі з метою соціального супроводу та підтриманого проживання в громаді людей з інвалідністю від народження до кінця життя, а також уникнення їх інституалізації;

- підвищено рівень участі людей з інвалідністю в процесі формування та реалізації державної політики, політичному (у тому числі через реалізацію виборчих прав) та суспільному житті;

- інформація людям з інвалідністю, у тому числі на веб-сайтах і телебаченні, надається в доступній формі;

- збільшено число доступних транспортних засобів загального користування, об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу;

- запроваджено належне забезпечення людей з інвалідністю виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації;

- забезпечено реалізацію людьми з інвалідністю права на освіту шляхом впровадження інклюзивного навчання;

- запровадження механізму супроводу на робочому місці людей з інвалідністю, у тому числі з розумовими та психічними порушеннями;

- забезпечено захист й безпеку людей з інвалідністю у ситуаціях ризику, зокрема в збройних конфліктах, надзвичайних гуманітарних ситуаціях та під час стихійних лих;

- посилена відповідальність за порушення прав осіб з інвалідністю;

- розпочато впровадження альтернативних опіці та піклуванню механізмів забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів і задоволення потреб осіб, які не здатні усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

 

19. Забезпечення прав дитини

Відсутня цілісна система реалізації  та захисту прав дітей в Україні. Неналежне врахування кращих інтересів та думки дитини.

 

Стратегічна мета

Створення доброзичливого середовища для виховання, навчання та розвитку дитини. Удосконалення державних механізмів забезпечення прав дитини. Системна, ефективна реалізація  прав та інтересів дитини.

 

 Очікувані результати:

-     створено умови для самовираження та  розвитку дитини;

-    попереджається  соціальне сирітство;

-    прийняті рішення, що стосуються дітей, ґрунтуються на кращих інтересах дитини та з урахуванням думки дитини відповідно до віку дитини і ступеня зрілості;

- створено умови для розвитку і виховання дітей у сім’ях або в умовах, максимально наближених до сімейних; відбуваються реформування та поступова ліквідація інтернатних закладів, у тому числі запобігання інституціоналізації дітей;

- впроваджуються послуги, дружні до дитини, насамперед медичні, соціальні, юридичні;

- усі діти мають рівний доступ до послуг незалежно від здоров'я, походження, етнічної або релігійної приналежності;

- впроваджено ефективну систему правосуддя щодо неповнолітніх з урахуванням міжнародних стандартів;

- забезпечується ефективна реалізація заходів, спрямованих на ресоціалізацію та реабілітацію неповнолітніх засуджених і колишніх ув'язнених;

- зменшено кількість дітей жертв насильства та усіх форм експлуатації;

- діти не беруть участь у збройному конфлікті, і вони захищені від потенційної шкоди під час  збройного конфлікту.

 

20. Забезпечення прав біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та осіб без громадянства

Забезпечення правового та соціального захисту біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, осіб без громадянства потребує удосконалення з урахуванням міжнародних стандартів. Потребує покращення процедура визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не створено ефективних механізмів інтеграції в українське суспільство біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, осіб без громадянства, не забезпечується належним чином реалізація їх прав на працю, охорону здоров‘я, освіту, інших прав та основоположних свобод.

 

Стратегічна мета

Забезпечення правового та соціального захисту біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, осіб без громадянства. 

 

Очікувані результати:

-  законодавство з питань, що стосується біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та осіб без громадянства удосконалено відповідно до міжнародних стандартів;

-  впроваджуються заходи для інтеграції в українське суспільство біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, осіб без громадянства;

- забезпечується доступ до охорони здоров’я, освіти та права на працю біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, осіб без громадянства.

21. Забезпечення прав  учасників антитерористичної операції (АТО)

Законодавство не врегульовує низку проблем, які пов’язані з проведенням антитерористичної операції в Україні. Не визначено статус окремих категорій учасників АТО, неналежний рівень матеріально-технічного забезпечення осіб, які беруть участь у проведенні АТО.

 

Стратегічна мета

Забезпечити належні умови для реалізації та захисту прав учасників АТО.

 

Очікувані результати:

- забезпечено законодавче  врегулювання статусу окремих категорій учасників АТО;

-    забезпечуються  належні матеріально-технічні умови для учасників АТО на період її проведення;

-    створено систему соціальної, медичної та психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та членів їх сімей.

 

22. Захист прав внутрішньо переміщених осіб

Потребують покращення умови соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб на новому місці проживання; недостатність засобів для відновлення інфраструктури територій, звільнених від терористів; потребують покращення умови повернення внутрішньо переміщених осіб на територію постійного місця проживання. 

 

Стратегічна мета

Забезпечення належних умов для реалізації та захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

 

Очікувані результати:

-  забезпечено базові життєві потреби;

-  реалізовано програми інтеграції внутрішньо переміщених осіб на територіях їх перебування;

-  забезпечено реалізацію та захист соціальних прав та гуманітарних потреб;

-  створено умови для добровільного повернення внутрішньо переміщених осіб у місця їх постійного проживання.

 

23. Вжиття усіх необхідних заходів для захисту прав осіб, що проживають на тимчасово окупованій території

На тимчасово окупованій території відбувається масове порушення прав і свобод громадян з боку представників окупаційної влади, порушуються права національних меншин.

 

Стратегічна мета

Забезпечення прав громадян України,  що проживають на тимчасово окупованій території.

 

Очікувані результати:

-  вживаються заходи, спрямовані на захист прав громадян України на тимчасово окупованій території, через доступні двосторонні та багатосторонні міжнародно-правові механізми.

 

24. Забезпечення прав осіб, що проживають на територіях, тимчасово не підконтрольних  Україні, та територіях, що межують з ними

Постійні загрози життю та здоров’ю, неможливість реалізувати економічні,  соціальні та інші права.

Стратегічна мета 

Забезпечити реалізацію та захист прав осіб на територіях, тимчасово  не підконтрольних державі.

 

Очікувані результати:

-  задовольняються базові  життєві потреби;

-  забезпечуються належні умови для соціальних виплат, вживаються в можливі заходи для реалізації прав осіб, що проживають на цих територіях, забезпечуються  доступ до охорони здоров’я та освіти;

-  створюються безпечні умови добровільного переміщення в інші регіони України;

-  відновлено доступ до правосуддя та розслідуються злочини, що мали місце на відповідних територіях.

 

25. Звільнення заручників та відновлення їх прав

Відсутність ефективної  системи заходів щодо визволення та реабілітації заручників на території, тимчасово не підконтрольній Україні.

 

Стратегічна мета  

Звільнення заручників та їх реабілітація

 

Очікувані результати:

-           створено ефективну систему звільнення заручників;

-           забезпечено доступ звільнених осіб до першочергової медичної та  юридичної допомоги;

-           діє  система соціальної та психологічної реабілітації звільнених осіб та членів їх сімей;

-           проводиться ефективне розслідування злочинів викрадення осіб на території, тимчасово не підконтрольній Україні.

 

26. Підвищення рівня обізнаності  у сфері прав людини

Загальний рівень правових знань не є задовільним через невідповідність потребам суспільства та викликам сьогодення існуючих національних програм правової освіти. Низька обізнаність осіб, уповноважених на виконання  функцій держави, щодо міжнародних стандартів у сфері прав людини призводить до ігнорування цих прав та як наслідок порушення принципу верховенства права.

 

Стратегічна мета:

Забезпечити можливість  кожної людини мати доступ до інформації та отримання знань про права, основоположні свободи й обов’язки, механізми їх реалізації та захисту.

 

Очікувані результати:

- у співпраці з неурядовими та міжнародними організаціями розроблено і затверджено  загальнодержавну програму з освіти у сфері прав людини, що містить чітку систему моніторингу та оцінки її виконання;

- запроваджено до навчальних програм для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів міжнародні стандарти з освіти та навчання у сфері прав людини;

- включено питання стандартів прав людини до вимог професійного рівня осіб, діяльність яких пов’язана із правотворенням та правозастосуванням;

- регулярно та системно проводиться просвітницька робота в суспільстві з теми прав людини.

 

27. Роль громадянського суспільства у процесі прийняття рішень

Відсутні загальні законодавчі вимоги щодо комунікацій із громадськістю, які чітко визначали б правила як на національному, так і на місцевому рівнях.

 

Стратегічна мета

Забезпечення сприятливого правового середовища для ефективної участі громадянського суспільства в управлінні державними справами. Інституалізація консультацій, діалогу і співпраці між громадянським суспільством, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

 

Очікувані результати

Створено ефективні механізми взаємодії громадськості зі органами  державної влади та  органами   місцевого самоврядування.

 

Реалізація, моніторинг та контроль за імплементацією Стратегії

1. Імплементація Стратегії забезпечується спільними діями державних органів, інститутів громадянського суспільства, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, за підтримки ООН, Ради Європи,  ОБСЕ та інших міжнародних організацій на усіх етапах розроблення плану дій, реалізації, моніторингу та контролю.

2. Кабінет Міністрів України протягом шести місяців з дня затвердження цієї Стратегії розробляє план дій, який передбачає перелік заходів, строків їх виконання, обсягів і джерел фінансування, відповідальних виконавців та партнерів із реалізації заходів, очікуваних результатів, індикаторів виконання заходів.

3. Для моніторингу реалізації Стратегії Президентом України, Кабінетом Міністрів України можуть утворюватись відповідні допоміжні органи, до складу яких за згодою можуть залучатись представники державних органів, інститутів громадянського суспільства, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міжнародних організацій, народні депутати України, науковці та інші фахівці.

4. Моніторинг  реалізації Стратегії здійснюється шляхом проведення у Верховній Раді України  парламентських слухань за результатами яких на пленарному засіданні приймається постанова Верховної Ради України, якою схвалюються відповідні рекомендації.

5. Контроль за реалізацією Стратегії та планів дій здійснюється відповідно до наявних національних та міжнародних механізмів.

6. Оцінка ефективності реалізації  Стратегії  ґрунтуватиметься  на  результатах  виконання  плану дій , позиції України  у  міжнародних  рейтингах,   результатах моніторингу України з боку міжнародних організацій, соціологічних дослідженнях, опитуваннях громадської думки.