ЗАЯВА Комітету Верховної Ради України з питань прав людини національних меншин і міжнаціональних відносин щодо справи Руслана Коцаби

11 травня 2016, 16:58

ЗАЯВА

Комітету Верховної Ради України

з питань прав людини національних меншин і міжнаціональних відносин

щодо справи Руслана Коцаби

 

Комітет висловлює глибоке занепокоєння з приводу ситуації, що складається у зв’язку із арештом та тривалим утриманням під вартою івано-франківського журналіста і блогера Руслана Коцаби.

Комітет вважає, що справа Руслана Коцаби набула суспільного резонансу у громадському та правозахисному середовищі як в Україні так і за її межами через відсутність переконливих доводів сторони обвинувачення щодо інкримінування йому правопорушення за правовою кваліфікацією – державна зрада та перешкоджання діяльності Збройних Сил України, що передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі від п’яти до п’ятнадцяти років.

Наразі загальновідомими є публічні висловлювання Руслана Коцаби, в яких він висловив свою негативну позицію з приводу оголошеної керівництвом держави мобілізації для участі у воєнному конфлікті на Донбасі. Подальший арешт Р. Коцаби на тлі відсутності будь-яких інші відомостей щодо можливого скоєння ним інкримінованого злочину викликає у суспільстві недовіру до дій правоохоронних органів в яких вбачається спроба обмеження свободи висловлення поглядів.

Cитуація навколо арешту Руслана Коцаби також набула міжнародного розголосу.

На думку Комітету, ситуація із Русланом Коцабою завдає суттєвої шкоди іміджу України та є абсолютно неприйнятною у правовій та демократичній державі, якою себе на конституційному рівні проголосила Україна. Більше того дана судова справа може створити прецедент, який матиме вкрай негативні  наслідки. Коли будь-якого журналіста, громадського діяча або пересічного громадянина може бути звинувачено у «державній зраді» за висловлювання, які суперечать офіційній позиції органів державної влади.

Комітет вважає, що саме реальне, а не декларативне, забезпечення свободи слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань та дотримання сучасних міжнародних стандартів у забезпеченні прав і свобод людини повинні стати одними із найважливіших завдань нашої держави, особливо з огляду на проголошений євроінтеграційний курс.