Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин О. О. Зарубінський взяв участь у зустрічі Голови Верховної Ради України Володимира Литвина із Головою Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Манфредом Профазі.

В ході бесіди обговорювалися проблеми законодавчого врегулювання питань міграції, облаштування кордонів, спрощення візового режиму для громадян України. Посилення ефективності діяльності у сфері боротьби з торгівлею людьми, боротьби з нелегальною міграцією, приведення діяльності Державної прикордонної служби в Україні та інших державних структур у відповідність до найкращих європейських практик, сприяння легальній і безпечній еміграції трудових мігрантів.

*****

               На думку О. О. Зарубінського, Україна має достатньо розвинуте законодавство у сфері міграції, яке ґрунтується на положеннях Конституції України і складається з міжнародних договорів України, зокрема, Конвенції про статус біженців та Протокол до неї, законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про біженців», «Про імміграцію», «Про основи національної безпеки України», «Про громадянство України» тощо. З метою реалізації цих законів прийнято підзаконні нормативно-правові акти – укази Президента України, акти Кабінету Міністрів України і накази центральних органів виконавчої влади.

В той же час, виклики сьогодення змушують нашу державу модернізувати свою політику у сфері міграції. Зокрема, врешті сформулювати її стратегічне бачення.

За останній період українська влада активізувала свої зусилля у напрямку формування державної міграційної  політики.

Зокрема, Указом Президента від 30 травня 2011 року була схвалена Концепція державної міграційної політики, яка чітко визначає стратегічні завдання міграційної політики, пріоритети діяльності державних органів  у  сфері міграції, напрямки вдосконалення її законодавчого та інституціонального   забезпечення.

22 квітня ц. р. був затверджений  Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. В контексті цього варто нагадати, що 15 січня 2008 року наша держава ратифікувала Угоду між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб і послідовно здійснює заходи на її виконання.

Зазначені документи визначили завдання привести законодавчі акти України у сфері  міграції у відповідність до вимог сьогодення. І конкретні кроки в цьому напрямку вже зроблено.

На розгляд Верховної Ради України було подано низку законопроектів, які спрямовані на запровадження механізму додаткового та тимчасового захисту іноземців та осіб без громадянства, закріплення правового статусу іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних стандартів у сфері прав людини, врегулювання правил їх в’їзду в Україну та виїзду з України, встановлення підстав і порядку їх затримання та примусового видворення з території України, запровадження документів України для виїзду за кордон з електронним носієм біометричної інформації відповідно до стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та інші.

Щодо проходження згаданих документів у Верховній Раді та Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, який визначений головним з їх підготовки до розгляду.

1. Проект Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні” реєстр. №7252 (Комітет на своєму засіданні дав йому позитивну оцінку і рекомендував Парламенту ухвалити його за основу. 2 червня 2011 року проект було прийнято в першому читанні. В даний час завершується його підготовка в комітеті до другого читання, планується його розгляд в Комітеті на найближчому засіданні 29 червня). Є всі підстави вважати, що до завершення роботи восьмої сесії він буде розглянутий Парламентом).

2. Проект Закону про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, р.№8570 від 26.05.2011 р.

Включено до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України 14 червня ц.р. В даний час йде його опрацювання експертами. Комітет очікує висновок наукової експертизи, необхідний  для його розгляду по суті на засіданні Комітету та відповідно пленарному засіданні.

3. Проект Закону про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, р.8507 та альтернативний до нього р.№8507-1.

               Передбачають запровадження документів України для виїзду за кордон з електронним носієм біометричної інформації відповідно до стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). Включено до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України 14 червня ц.р. На даний час також триває їх опрацювання експертами.

Серед інших важливих проблем , які потребують вирішення на законодавчому рівні О. О. Зарубінський називає протидію торгівля людьми та протидію ксенофобії, расовій та етнічній дискримінації.

4 лютого 2004 року Україна ратифікувала Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю);

21.09.2010 року була ратифікувана Конвенція  Ради  Європи  про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

На виконання міжнародних зобов’язань і з урахуванням необхідності активізувати протидію торгівлі  людьми,   забезпечити  захист  осіб, які постраждали від торгівлі людьми було розроблено і подано 10.05 2011 року до Верховної Ради України проект закону “Про протидію торгівлі людьми”,р.№8469, який є комплексним документом, що визначає всі аспекти протидії цьому явищу.

В Україні передбачена кримінальна відповідальність (стаття 161 КК України) за умисні   дії,  спрямовані  на  розпалювання  національної, расової  чи  релігійної  ворожнечі  та  ненависті,  на  приниження національної  честі  та  гідності,  або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми  релігійними  переконаннями,  а  також  пряме  чи непряме   обмеження  прав  або  встановлення  прямих  чи  непрямих привілеїв громадян за ознаками раси,  кольору  шкіри,  політичних, релігійних  та інших переконань,  статі,  етнічного та соціального походження,  майнового стану,  місця проживання,  за  мовними  або іншими ознаками.

5 листопада 2009 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості”, яким до 161 статті Кримінального кодексу України було внесено зміни та доповнення що значно посилюють кримінальну відповідальність, а також доповнено низку інших статей Кримінального кодексу щодо вчинення таких злочинів як умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, побої і мордування, катування, погроза вбивством додатковою кваліфікуючою ознакою з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, що обтяжує відповідальність за такі злочини. Цим же законом було доповнено статтю 300 КК “Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості” забороною ввозити в Україну твори, що пропагують расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію.

Разом з тим, вважає Голова Комітету лише покаранням таке явище як ксенофобія, расизм чи етнічна нетерпимість не зупинити. Тому зусилля влади мають бути спрямовані на толерантне виховання молоді, реалізацію програм адаптації біженців, іноземців, представників національних меншин в українське суспільство, тощо. Робота в цьому напрямку також проводиться.

Секретаріат Комітету