3 липня у Верховній Раді України відбулись парламентські слухання на тему «Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення»

Заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський, відкриваючи слухання, наголосив на важливості та актуальності їх проведення, зазначивши, що трудова міграція, яка є загальносвітовим процесом, в Україні набула ознак "національного явища".

Р.Кошулинський відмітив, що в останні роки спостерігається тенденція до зменшення кількості мігрантів з України. Він повідомив, що у 2012 році на заробітки за кордон виїхали на 300 тисяч громадян менше, ніж рік тому. Він вважає, що це "пов'язано не із поліпшенням умов праці в нашій країні та реальним збільшенням кількості робочих місць, а із продовженням соціально-економічної кризи в Єврозоні".

За словами Заступника Голови Верховної Ради, сумною тенденцією останніх років стає трудова міграція молоді. "Вісімдесят відсотків студентів виявляють бажання поїхати вчитися за кордон і по завершенню навчання там працевлаштуватися", - наголосив він.

Водночас, В.Кошулинський констатував, що "наші трудові мігранти відіграють значущу роль у підтримці економіки України". Він повідомив, що у 2012 році, за даними Міжнародної організації з міграції, заробітчани переслали в Україну 7,5 мільярдів доларів, що на 1,5 мільярди більше, ніж вклали в Україну протягом року всі іноземні інвестори.

Голова Комітету Валерій Пацкан, зокрема, зазначив, що за різними експертними оцінками сьогодні за кордоном працює від 3 до 5 млн. громадян України. Переважна більшість з них - трудові мігранти. Україна стала країною, яка активно впливає на формування ринку праці в Європейському Союзі та Росії.

За його словами, виїзд громадян України на роботу за кордон активно впливає на демографічний та соціальний розвиток нашої країни, створюючи нові виклики національній безпеці. В.Пацкан вважає, що "Україна є країною-постачальником трудових мігрантів і має від’ємне природне збільшення населення та від’ємне сальдо міграції".

Голова Комітету наголосив, що з країни виїздить працездатна частина населення, яка здатна внести найбільший вклад в економіку країни. При цьому, за даними офіційних досліджень, не менше 30% українських працівників працює за кордоном з неврегульованим правовим статусом, іншими словами - нелегально. Найчастіше українські трудові мігранти шукають роботу за кордоном, звертаючись за допомогою у цьому питанні до друзів, родичів чи знайомих, які володіють відповідною інформацією. Згідно з результатами дослідження, три чверті трудових мігрантів (77,3%) скористалися саме цим способом пошуку роботи на зарубіжних ринках праці. На думку народного депутата, неврегульованість правового статусу перебування та зайнятості за кордоном призводить до тяжких умов праці українських трудових мігрантів. Заробітчани не мають необхідного режиму відпочинку, майже чверть (25,9%) з них працюють без щотижневих вихідних.

Зазначене є лише фрагментами усього блоку проблем, пов’язаних з трудовою міграцією. Головні проблеми залишаються невирішеними, або вирішеними частково. Це -  захист прав українських працівників за кордом, їх пенсійне, медичне та соціальне забезпечення. Відповідно, захист прав трудових мігрантів повинен здійснюватись вже на етапі найму в Україні фірмами - посередниками робітників для роботи за кордоном. Не менш нагальні і супутні для міграційних процесів проблеми - розлучених сімей працівників-мігрантів, виховання дітей та утримання осіб похилого віку, діти яких працюють за кордоном, тощо.

Учасники парламентських слухань у своїх виступах зазначали, що сьогодні в Україні особливої уваги приділяється питанням розвитку національного ринку праці і виробленню ефективної, дієздатної політики зайнятості, спрямованої на підвищення економічної активності населення, зростання кількості нових робочих місць та розширення можливостей для реалізації права особи на гідну працю.

У 2013 році очікується, що чисельність зайнятих економічною діяльністю віком 15-70 років становитиме 20,7-20,5 млн. осіб, рівень зайнятості складатиме 61,3-60,7 %. Чисельність безробітних віком 15-70 років, визначена за методологією Міжнародної організації праці, становитиме 1,65-1,7 млн. осіб, рівень безробіття (за методологією МОП) складатиме 7,4-7,5 % економічно активного населення віком 15-70 років.

Сьогодні Україна є стороною Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів, Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, Протоколу до зазначеної Угоди, який регулює процеси прикордонної міграції в рамках СНД, Конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення.

Україна є стороною 13-ти двосторонніх договорів з працевлаштування і соціального захисту трудових мігрантів.  У сфері соціального забезпечення діють 8 договорів, укладених за пропорційним принципом.

Це комплексні міжнародні угоди, які також враховують питання пенсійного страхування. Згідно із угодами, пенсію за період, коли людина відпрацювала в Україні виплачує українська сторона, а за стаж, набутий закордоном - держава працевлаштування. Також укладено 7 двосторонніх угод із пенсійного забезпечення за територіальним принципом. Ними передбачено, що пенсія призначається відповідно до законодавства Сторони, на території якої ця особа проживає і звернулась за призначенням пенсії, при цьому стаж роботи, набутий на території іншої Договірної Сторони, зараховується до трудового стажу.

Промовці вважають, що більш активно стає працювати система добровільного пенсійного страхування, яке здійснюється як державними, так і через недержавні установи, що пропонують послуги із пенсійного забезпечення (фонди, страхові компанії, банківські установи). 

На думку учасників слухань, одним із основних завдань щодо покращення соціального та правового захисту трудових мігрантів залишається розширення договірної бази з країнами, в яких чисельність трудових мігрантів – громадян України є найвагомішою, та проведення заходів щодо активізації виконання двосторонніх міжнародних договірних документів у частині відпрацювання механізму працевлаштування трудових мігрантів у рамках укладених угод та контролю за виконанням положень цих договірних документів.

Сьогодні здійснюється підготовка до ратифікації Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, підписаної 18 травня 2012 року та Угоди між Україною та Державою Ізраїль про соціальне забезпечення, підписаної 28 вересня 2012 року, а також до підписання двосторонніх угод про соціальне забезпечення з Королівством Іспанія, Федеративною Республікою Німеччина. Також здійснюється робота стосовно підготовки до укладання угод про соціальне забезпечення із Сербією, Чорногорією, Республікою Білорусь, Бразилією, Угорщиною, Люксембургом.

В рамках реалізації державної політики щодо створення умов на національному ринку праці для повернення трудових мігрантів на батьківщину виконується План заходів щодо інтеграції мігрантів в українське суспільство на 2011 - 2015 роки. На його виконання розроблено методичні рекомендації щодо підготовки працівників служби зайнятості для проведення роботи та надання консультацій громадянам України, які мають бажання працевлаштуватися за кордоном, або працювали там та повернулися в Україну; проводиться інформування українських мігрантів, які повернулися в Україну, в тому числі з використанням Інтернету, з питань зайнятості, провадження підприємницької діяльності, соціального забезпечення та охорони здоров'я; надається психологічна допомога трудовим мігрантам, які повернулися в Україну.

З метою належного інформування населення стосовно специфіки працевлаштування за кордоном державними органами виконавчої влади на постійній основі проводиться широкомасштабна інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення щодо особливостей працевлаштування за кордоном в різних країнах світу і пов’язаних з цим ризиків, проводиться роз’яснення переваг легальної роботи та можливих наслідків нелегальної трудової діяльності за кордоном.

Водночас, основними проблемними питаннями в сфері трудової міграції, які потребують врегулювання залишаються:

посилення соціального та правового захисту трудових мігрантів та членів їх сімей;

налагодження обліку трудових мігрантів, які працюють за межами України;

запобігання незаконній трудовій міграції та ризикам, що пов’язані із використанням тіньових каналів працевлаштування;

створення умов для повернення та реінтеграції трудових мігрантів;

активізація державної політики щодо формування привабливого внутрішнього ринку праці.

З метою ефективного регулювання трудових міграцій громадян України учасники парламентських слухань вважають, що Президент України, у рамках здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю, проведення переговорів та укладення міжнародних договорів, має порушувати питання щодо сприяння і підтримки закордонних українців та громадян України, які перебувають за кордоном, приділяти увагу інституційному зміцненню дипломатичних представництв України, передусім у країнах з численними українськими громадами, розширити число зустрічей та інших контактів з ними.

На засіданні йшлося й про доцільність створення окремого центрального органу виконавчої влади з питань закордонних українців. проведення засідання Ради національної безпеки та оброни України, на якому розглянути проблеми дотримання прав та захисту українських громадян з метою усунення загроз їх життю і здоров'ю внаслідок терористичних актів, викрадень і торгівлі людьми.

Наголошувалося також про необхідність прийняття Закону "Про зовнішню трудову міграцію", в якому законодавчо визначити статус українських трудових мігрантів та членів їх сімей, соціально-економічні, освітні, культурні та інші гарантії для них, а також про внесення відповідних змін до чинного законодавства України з метою скасування стягнень прибуткового податку з грошових переказів трудових мігрантів. З метою правового забезпечення повноцінного захисту особистих, економічних, професійних, соціальних та інших інтересів і прав українських трудових мігрантів і членів їх сімей потрібно ратифікувати: конвенцію 97 Міжнародної організації праці "Конвенція про працівників-мігрантів";  конвенцію 143 Міжнародної організації праці "Конвенція про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення"; конвенцію 157 Міжнародної організації праці "Конвенція про встановлення міжнародної системи збереження прав у галузі соціального забезпечення"; конвенцію 181 Міжнародної організації праці "Конвенція про приватні агентства зайнятості".

З метою зменшення повного і часткового (прихованого) безробіття та повернення до країни значної частини трудових мігрантів, учасники слухань вважають, що уряд, зокрема, повинен розробити і прийняти "Національну програму збільшення кількості робочих місць на вітчизняних підприємствах, установах і закладах усіх форм власності".

                                                                                            Стенограма парламентських слухань

Інформаційно-аналітичні матеріали з питання парламентських слухань на тему:

"Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення"