СХВАЛЕНО
     Постановою Верховної Ради України
     від “__”________ 2009 року №______

Рекомендації парламентських слухань на тему:

“Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”

Учасники парламентських слухань на тему: “Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”, які відбулися 14 жовтня 2009 року, відзначають.

З набуттям незалежності Україна стала центром згуртування українців усього світу. Захист основних прав і  свобод  людини і громадянина стосовно
закордонних українців є невід'ємною частиною зовнішньополітичної
діяльності Української держави. Конституційний обов’язок України щодо задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави, зумовлює необхідність вироблення дієвих механізмів реалізації державної політики у зазначеній сфері.

Від активної та послідовної політики нашої держави щодо створення оптимальних умов та можливостей для задоволення освітніх, мовних, інформаційних та інших потреб закордонних українців,  відстоюванні їх прав значною мірою залежатиме збереження їх національної ідентичності та самобутності.

Впродовж останніх років наша держава активізувала співпрацю із закордонними українцями, вбачаючи в них потужний потенціал у просуванні національних політичних та економічних інтересів України за кордоном, підтримки її зовнішньополітичних ініціатив, піднесенні авторитету та утвердження позитивного іміджу на світовій арені.

На сьогоднішній день Українська держава має як певні здобутки, так і недоліки на шляху розвитку зв'язків із закордонним українством.

Напрацьована відповідна нормативно-правова база з цього питання. Прийнято Закон України “Про правовий статус закордонних українців”, Національну  концепцію співпраці із закордонними українцями та інші акти законодавства. Реалізуються Програма облаштування осіб з числа закордонних українців, що повертаються в Україну, на період до 2010 року та Державна програма співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року. Місцевими органами виконавчої влади виконуються регіональні програми співробітництва із закордонними українцями.

Сформовано інституційний механізм у сфері забезпечення розвитку зв'язків із закордонними українцями та їх громадськими організаціями. Координацію заходів,  здійснюваних органами виконавчої влади у зазначеній сфері покладено на Міністерство закордонних справ. У структурі цього Міністерства створено відповідний підрозділ – управління з питань закордонного українства. Важливі аспекти співпраці із закордонними українцями реалізують Міністерство культури і туризму, Міністерство освіти і науки, Державний комітет національностей та релігій, Державний комітет телебачення і радіомовлення та інші центральні органи виконавчої влади. З метою узгодження їх діяльності Кабінетом Міністрів України у 2008 році утворено Міжвідомчу координаційну раду з питань забезпечення розвитку зв’язків із закордонними українцями. До реалізації заходів із налагодження співпраці із закордонними українцями залучається Українська Всесвітня Координаційна Рада.

У складі низки закордонних дипломатичних установ України діють культурно-інформаційні центри, які підтримують зв’язки із закордонними українцями, сприяють задоволенню їхніх потреб. Також при закордонних дипломатичних установах України створюються ради громадських організацій закордонних українців, діяльність яких спрямована на їх консолідацію, збереження національно-культурної самобутності, зміцнення зв’язків з історичною батьківщиною.

Україна активізує свою діяльність в Раді ООН з прав людини, співпрацює з міжнародними та європейськими регіональними організаціями у напрямку забезпечення прав української національної меншини в іноземних державах.

Як окремий інструмент у питаннях підтримки закордонних українців використовуються міжурядові комісії з питань забезпечення прав національних меншин.

Формалізується співпраця органів виконавчої влади з громадськими організаціями закордонних українців, зокрема, Світовим конгресом українців, Європейським конгресом українців та іншими.

Учасники парламентських слухань відзначали, що спільна реалізація культурно-освітніх проектів, таких як акція “Незгасима свічка”, стала об’єднавчою силою українських громад в десятках країн світу.

Разом з тим, у багатьох виступах прозвучали пропозиції щодо подальших кроків з боку Української держави на шляху активізації та розширення співпраці із закордонним українством.

Вказувалося на необхідність удосконалення правових засад налагодження такої співпраці. Зокрема, з метою розширення пільг для закордонних українців під час їх перебування в Україні, пропонувалося ґрунтовно доопрацювати або викласти у новій редакції Закон України „Про правовий статус закордонних українців” .

Учасники слухань звертали увагу на необхідність законодавчого врегулювання проблем набуття громадянства України закордонними українцями у спрощеному порядку, реалізації їх виборчих прав, здобуття освіти у вищих навчальних закладах України.

Учасниками парламентських слухань висловлювалися побажання щодо необхідності проведення послідовної державної політики співпраці із закордонними українцями та їх громадськими організаціями, що вимагає  забезпечення сталого фінансування відповідних програм.

Крім того, у виступах зазначалося, що Україна має вбачати у закордонних українцях не тільки об’єкт державної уваги, а й суб’єкт тісної співпраці. З цією метою потребує подальшого вдосконалення координація дій між органами державної влади та провідними осередками закордонних українців.

Окремої уваги, на думку учасників парламентських слухань, потребують питання, що стосуються громадян України, які тимчасово працюють за кордоном.

З огляду на динаміку міграційних процесів постало питання про необхідність врегулювання на законодавчому рівні статусу українських трудових мігрантів.  З метою удосконалення механізму захисту їх прав та інтересів є потреба у розширенні консульської присутності нашої держави в  країнах масової трудової міграції. Також розв’язанню проблем українських трудових мігрантів у правовому полі сприятимуть укладання відповідних двосторонніх угод з визначенням у них порядку працевлаштування громадян, їх соціального захисту, страхового та пенсійного забезпечення, визнання документів про освіту.

Враховуючи значну кількість існуючих проблем у цій сфері та необхідність їх законодавчого врегулювання, учасники парламентських слухань внесли пропозицію провести окремі парламентські слухання щодо трудящих-мігрантів з України.

Значну увагу учасники парламентських слухань звертали на проблеми збереження національно-культурної самобутності закордонних українців. При цьому, відзначалась вагома роль українських шкіл, студій, культурно-мистецьких центрів, просвітніх товариств. Учасники парламентських слухань наголошували, що їх кількість є недостатньою. Також залишаються невирішеними питання підготовки  відповідних фахівців для  викладання в них, питання забезпечення українськими підручниками, відповідним навчально-інформаційними та методичними посібниками, інвентарем.

Учасники парламентських слухань вказували на труднощі у задоволенні інформаційних потреб закордонних українців, отриманні достовірної інформації про Україну з першоджерел. Це стосується, зокрема можливості широкого доступу до українських ЗМІ, висвітлення проблем зазначеної категорії осіб.

 З метою більш повного задоволення національно-культурних, мовних, освітніх, інформаційних потреб закордонних українців, збереження їх національної ідентичності, удосконалення організаційних та правових засад співпраці з ними, учасники парламентських слухань рекомендують:

1. Президенту України:

в рамках здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю, проведення переговорів та укладення міжнародних договорів порушувати питання щодо сприяння та підтримки закордонних українців та громадян України, які перебувають за кордоном, приділяти увагу інституційному зміцненню дипломатичних представництв України, передусім у країнах з чисельними українськими громадами.

2. Раді національної безпеки і оборони України:

розглянути на окремому засіданні питання захисту українських моряків з метою усунення загроз їх життю і здоров’ю, забезпечення економічних та соціальних  прав.

3. Верховній Раді України:

1) удосконалити законодавство з  питань закордонних українців у напрямку розширення пільг особам, які мають статус “закордонного українця”, поширення на них спрощеного порядку набуття громадянства України, створення сприятливих умов для здобуття вищої освіти в   навчальних закладах України тощо;

2) внести зміни до виборчого законодавства України щодо забезпечення права громадян України, що перебувають за кордоном, обирати та бути обраними;

3) постійним делегаціям Верховної Ради України посилити співпрацю з міжнародними парламентськими організаціями з метою привернення уваги світової спільноти до проблем дотриманням прав закордонних українців;

4) членам міжпарламентських комісій, депутатським групам Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків із зарубіжними країнами активізувати двосторонні зв’язки з метою підтримки національної самобутності закордонних українців, захисту їх прав та інтересів;

5) з метою обговорення питань статусу українських трудових мігрантів,  їх правового та соціального захисту  провести у 2010 році парламентські слухання на тему: “Сучасний стан та шляхи врегулювання проблем у сфері захисту прав трудящих мігрантів  - громадян України”.

4. Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини:

продовжити здійснення контролю за дотриманням прав громадян України, які перебувають за кордоном, зокрема трудових мігрантів.

5. Кабінету Міністрів України:

1) прискорити подання на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про правовий статус закордонних українців”, розробленого відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 665-р.;

2) забезпечити виконання заходів Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року та Програми облаштування осіб з числа закордонних українців, що повертаються в Україну, на період до 2010 року. На основі ґрунтовного моніторингу потреб закордонних українців розробити та затвердити проекти відповідних державних програм на наступний період. Вивчити доцільність розробки окремої інноваційної державної програми розвитку культурних зв’язків із закордонним українством;

3) розробити комплексну програму сприяння поверненню громадян України, що перебувають за кордоном, на батьківщину, передбачивши для них податкові, митні, інвестиційні пільги;

4) забезпечити належне фінансування Державної цільової програми   формування позитивного міжнародного іміджу України на період до        2011 року та залучити до її реалізації громадські організації закордонних українців;

5) під час підготовки проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки передбачати належне фінансування видатків на здійснення співпраці із закордонними українцями та їх громадськими організаціями, у тому числі на:

          - сприяння діяльності українських культурно-інформаційних центрів в іноземних державах, де проживають закордонні українці;

-  облаштування приміщень для громад закордонних українців, осередків української культури, бібліотек, українських шкіл та класів за кордоном технічними засобами навчання, оргтехнікою, інвентарем, меблями;

- придбання книг, зокрема підручників, навчально-методичної літератури, навчальної аудіо- та відеопродукії для надання допомоги у комплектуванні бібліотек, забезпеченні потреб навчальних закладів (класів, кафедр, відділень, факультетів навчальних закладів) іноземних держав, у яких вивчається українська мова;

- організацію з використанням Інтернету і забезпечення функціонування дистанційних навчальних курсів за програмою дванадцятирічної загальноосвітньої середньої школи для учнів, які тимчасово або постійно проживають за кордоном;

- проведення річного оцінювання і державної підсумкової атестації учнів закордонних українських навчальних закладів;

- проведення семінарів, занять для викладачів україністики   навчальних закладів іноземних держав, де компактно проживають закордонні українці;

- надання підтримки Інтернет-виданням і друкованим засобам масової інформації закордонних українців.

6) посилити координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади України у сфері розбудови відносин із закордонними українцями. Розглянути доцільність утворення центрального органу виконавчої влади з питань закордонних українців;

7) забезпечити повноцінне функціонування Державної міграційної служби як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом та цивільним за своєю суттю;

8) започаткувати міжвідомчу взаємодію з органами влади іноземних держав, які реалізують державну політику щодо закордонних українців;

9) приділяти увагу налагодженню співпраці з представниками бізнесових кіл закордонних українців, створенню сприятливих умов для залучення їх капіталу в економіку України;

10) активізувати співпрацю з громадськими організаціями закордонних українців шляхом підготовки та укладення спільних документів про співпрацю, об’єднання зусиль щодо забезпечення прав українських меншин за кордоном;

11) продовжити співробітництво у складі створених двосторонніх міжурядових комісій з питань забезпечення прав національних меншин та ініціювати створення нових комісій з країнами, в яких проживає значна кількість закордонних українців;

12) активізувати переговорний процес щодо укладання
двосторонніх  міжнародних  договорів між Україною та іноземними державами про працевлаштування  та  соціальний  захист трудящих-мігрантів, взаємне визнання документів про освіту, визнання українських посвідчень водія;

13) вивчити можливість лібералізації митних процедур стосовно ввезення власного майна, придбаного за кордоном, для громадян України - трудових мігрантів, які повертаються на постійне проживання в Україну;

14) з метою вивчення мови, історії, традицій, культури України запровадити постійні програми обміну між молодіжними та студентськими організаціями нашої держави та закордонних українців;

15) висвітлювати діяльність держави у сфері співробітництва із закордонними українцями, проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед їхніх громад з популяризації статусу “закордонного українця”;

16) з метою забезпечення інформаційних потреб закордонних українців активізувати процес розширення за обсягами і напрямками мовлення регулярної трансляції українських теле- та радіопрограм на країни компактного проживання закордонних українців, сприяти відкриттю в них нових кореспондентських пунктів вітчизняних засобів масової інформації;

17) вивчити питання щодо можливості створення в м. Києві Світового культурно-інформаційного центру українців.