Сьогодні у Брюсселі відбулося спільне засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та підкомітету Європейського Парламенту з прав людини.
"Наше засідання - це дуже важлива подія в історії взаємовідносин між Європейським Парламентом та Верховною Радою України. Сьогодні ми обговорюємо надзвичайно важливе питання захисту прав і свобод людини в Україні і зможемо почути один одного. Європарламент неодноразово звертав увагу на ситуацію в Криму і на Донбасі та закликав поважати незалежність та територіальну цілісність України",- наголосив Голова підкомітету Європейського Парламенту з прав людини П'єр Антоніо Панзері, відкриваючи засідання.
У свою чергу Голова Комітету ВРУ з прав людини Григорій Немиря, підкреслив, що «таке спільне засідання є історичним та допоможе європарламентарям краще зрозуміти ситуацію, яка склалася в Україні із захистом прав і свобод людини, особливо в умовах неоголошеної війни Росії проти України, яка призвела до анексії Криму та окупації частини території Донбасу».
"Сьогодні наші громадяни в Криму і на Донбасі зможуть подивитися це засідання та відчути солідарність і підтримку Європейського Союзу",- сказав він.
Співголова ПКА Україна-ЄС Даріуш Росаті заявив, що Європарламент уважно слідкує за подіями в Україні та дуже занепокоєний через ситуацію із захистом прав і свобод людини в нашій державі.
"Україна - стратегічний партнер ЄС, і ми зацікавлені у розвитку плідних відносин з вами. Ми підтримуємо ваш суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Це не лише моя позиція, це позиція Європарламенту та усіх друзів України",- сказав він.
Таке спільне засідання проводилося вперше в історії взаємовідносин Європарламенту з парламентськими комітетами третіх країн. Обговорювалися наступні теми: ситуація з правами людини і виклики в постраждалих від конфлікту регіонах України; внутрішні реформи, інституції та законодавчі зміни в контексті прав людини, недискримінації та забезпечення прав меншин.
Голова Комітету Григорій Немиря поінформував своїх колег про ситуацію із захистом прав і свобод людини в Україні, звернувши особливу увагу на події у цій сфері в анексованому Криму та на окупованій частині Донбасу.
За його словами, наразі на території, не контрольованій українською владою, залишається близько 3 мільйонів українських громадян, а у так званій «сірій зоні» проживає невизначена кількість людей, які позбавлені доступу до базових речей на кшталт охорони здоров’я та освіти. У той же час кількість внутрішньо переміщених осіб вже сягнула понад 1,7 мільйона. Окрім гуманітарних проблем, пов’язаних з явищем затяжного переміщення (забезпечення житлом, охорона здоров’я та інтеграція в місцеві громади), існують такі нагальні проблеми, як здійснення політичних прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема виборчого права. Існують проблеми у соціально-економічній сфері, а саме доступ до соціальних виплат, особливо пенсійних виплат. Громадяни, які проживають на неконтрольованій території, взагалі позбавлені доступу до пенсій, а пенсійні виплати ВПО все ще прив’язані до їхнього статусу внутрішньо переміщених осіб, підкреслив Голова Комітету.
«Права і свободи усіх громадян України, незалежно від їхнього місця проживання, мають бути захищені",- сказав Григорій Немиря.
"Необхідно пам’ятати, що ми воюємо не за території, а за душі людей, які залишилися на непідконтрольній території Донбасу та в Криму. Кожен крок, який ми робимо, оцінюється цими громадянами. Тому ми повинні також оцінювати кожен закон, який ухвалюється, з точку зору того, чи відповідає він захисту прав і свобод людей, які залишилися на цих територіях",- наголосила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська.
Виконавчий директор Громадянського холдингу «Група Впливу» Тетяна Дурнєва повідомила присутніх, що на розгляді Верховної Раді перебувають два закони - 6240 про забезпечення виборчих прав ВПО і 6692 про соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам та громадянам, які залишилися на непідконтрольних територіях, які потребують негайного ухвалення.
"Я закликаю народних депутатів України ухвалити ці вкрай важливі законодавчі ініціативи",- сказала вона.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу, Член Комітету ВРУ з прав людини Рефат Чубаров подякував членам Європейського Парламенту за підтримку, яку відчувають кримські татари та усі громадяни України. Зокрема він згадав резолюції Європарламенту щодо ситуації в Криму, ухвалені минулого року, та останню резолюцію Європарламенту, ухвалену у жовтні цього року, в якій Росію звинувачують в порушенні прав людини в окупованому Криму.
"Кожна людина, яка проживає в тимчасово окупованому Криму, відчуває себе абсолютно незахищеною перед свавіллям російської влади. Кожна людина, яка залишилися вірною Україні, живе з відчуттям, що до неї кожної хвилини можуть прийти російські окупанти. Ми можемо закликати Росію дотримуватися міжнародних демократичних норм із захисту прав і свобод людини, але ми не в змозі змусити її зробити це",- сказав він.
"Метою усього, що сьогодні роблять російські окупанти в Криму, є розчавити кримськотатарський народ та усіх непокірних і змусити їх покинути територію Криму. Ми не повинні цього допустити".
Рефат Чубаров назвав помилковим підхід щодо поетапного відновлення територіальної цілісності України, починаючи з Донбасу.
Тетяна Печончик, Голова правління Центру інформації про права людини, закликала посилити персональні санкції ЄС проти осіб, які винні у порушенні прав і свобод людини в Криму, тиску і переслідування громадян України, які залишилися на півострові.
"Санкції мають бут посилені, оскільки вони є єдиною мовою, яку розуміє Росія. Росія не розуміє мову резолюцій та заяв",- сказала вона.
Перший заступник голови Комітету ВРУ з прав людини Валерій Пацкан повідомив, що наразі у ЄСПЛ знаходиться понад 3 тисячі позовів, пов’язаних з порушенням прав людини на окупованих територіях, і більша частина з них пов’язана з порушенням права на володіння майном. У цьому зв'язку він наголосив, що вкрай важливим є питання відповідальності Російської Федерації за порушення прав людини на неконтрольованій частині Донбасу, адже у термінах ЄСПЛ Росія здійснює «ефективний контроль» над сепаратистськими силами, а саме надає їм політичну, економічну й військову підтримку на Донбасі та в Криму, а отже є відповідальною державою за наслідки конфлікту.
«Україна захищає ЄС від російської агресії. ЄС має розуміти, що його безпека зараз захищається на кордоні з окупованими територіями»,- підкреслив Валерій Пацкан.
У свою чергу експерт ГО «Восток СОС» Олена Луньова звернула увагу на те, що ухвалений цього місяця ВРУ закон про реінтеграцію Донбасу, не пройшов громадське обговорення, був ініційований особисто Президентом України і був прийнятий народними депутатами із порушенням регламенту ВРУ.
"Так не має бути. Тепер ця законодавча ініціатива може негативно вплинути на вимушених переселенців та громадян України, які залишилися в анексованому Криму та на тимчасово окупованій території Донбасу",- підкреслила вона.
Учасники засідання обговорили стан дотримання прав національних меншин в України, зокрема мовних, а також прав українських меншин в держава-членах ЄС
У цьому зв'язку Член Комітету ВРУ з прав людини Василь Брензович заявив, що "Закон України "Про освіту", ухвалений ВРУ за підтримки МОН та Комітету ВРУ з питань науки і освіти, незважаючи на чисельні зауваження і попередження, зокрема викладені в ухвалі Комітету ВРУ з прав людини (Протокол засідання #28 від 3 листопада 2017 року) та Рекомендації комітетських слухань від 22 березня 2017 р. щодо стану реалізації Національної стратегії у сфері прав людини у частині забезпечення та захисту прав корінних народів і національних меншин України, грубо порушує права національних меншин, закріплених Конституцією України, іншими законами та міжнародно-правовими зобов'язаннями України на освіту рідною мовою".
Нагадаємо, що Закон України "Про освіту" викликав різку критику від низки держав - Румунії, Словаччини, Молдови, Рості, Угорщини та Болгарії, які вважають, що цей законодавчий акт суперечить європейським цінностям.
Член Європарламенту Андреа Бодкор висловила жаль через ухвалення Україною нового закону про освіту та заявила, що він суперечить європейським нормам.
У свою чергу, Валерій Пацкан, заявив, що зазначений закон не звужує права національних меншин в Україні, а заохочує їх вивчати державну мову, українську, та відкриває для них нові можливості.
Євродепутат Міхаель Галер закликав українську владу вести активніший діалог з регіонами, яких торкнулися ухвалені норми закону, а також дочекатися висновку Венеціанської комісії перед тим, як вживати подальші кроки. Крім того, він назвав неправильною позицію уряду Угорщини, який блокує всі рішення по Україні не тільки в ЄС, але й в ООН через зазначений закон.
Представник Фонду «Відродження» Роман Романов також закликав дочекатися висновків Венеціанської Комісії, а потім шукати можливий компроміс.
У заході брали участь Голова Комітету ВРУ з прав людини Григорій Немиря, Голова підкомітету Європейського Парламенту з прав людини П'єр Антоніо Панзері, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, народні депутати України - члени Комітету ВРУ з прав людини, члени підкомітету Європарламенту з прав людини, представники громадських організацій та експерти.
