Деякі аспекти застосування Закону "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"

було обговорено під час слухань у Комітеті з питань прав людини,

національних меншин і міжнаціональних відносин 10 листопада 2010 року

Голова Комітету Олег Зарубінський зазначив, що Закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" не врегулював всіх проблем у сфері ґендерної рівності, оскільки він є рамковим і потребує подальшої імплементації у законодавстві, розвитку його положень у нормативно-правових актах, зокрема, у державних цільових програмах. Він висловив сподівання, що слухання дозволять ґрунтовно проаналізувати стан виконання закону і дадуть конкретні імпульси для подальшої роботи як законодавчого органу, так і органів виконавчої влади, щодо вдосконалення державної політики у сфері забезпечення ґендерної рівності. "Забезпечення гендерної рівності допоможе вирішити багато інших гострих політичних і соціальних проблем, досягти вищого рівня розвитку, забезпечити європейські стандарти всім громадянам, і жінкам, і чоловікам", - підкреслив О. Зарубінський.

Голова підкомітету з міжнародно-правових питань та гендерної політики Олена Бондаренко проаналізувала впровадження гендерної політики за період, що минув з часу ухвалення закону. "Без сумніву, ситуація за п´ять років після ухвалення закону якісно змінилася: з певною інерцією закон все ж почав працювати, є узаконений механізм забезпечення рівних прав та можливостей, законодавчо унормовані повноваження органів влади та конкретно сформульовані завдання, які необхідно здійснювати",- наголосила народний депутат. Вона охарактеризувала найбільш проблемні аспекти виконання закону. До останніх, на її думку, належать механізми розгляду скарг на випадки дискримінації, відсутність прогресу у правовому забезпеченні паритетного представництва жінок і чоловіків на вищих щаблях державного управління.

"Парламент визначив законодавчу базу і має чітко окреслене поле парламентського контролю за виконанням закону", - вважає О.Бондаренко. Водночас, за її словами, для того, щоб впровадження гендерної політики мало справді системний характер, необхідно створити постійну діючу структуру, здатну планувати і реалізувати завдання у цій сфері.

Як наголосила доповідач, Верховна Рада досі не ухвалила законопроект "Про внесення змін та доповнень до деяких законів України (щодо забезпечення прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі)", хоча одним з ключових зауважень, які Комітет ООН із ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок висловив за підсумками розгляду 6 та 7 об´єднаної доповіді України та була рекомендація прискорити прийняття законодавчих ініціатив для забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі й у складі парламенту. "Таким чином, залишається нерозв´язаною найбільш гостра гендерна проблема - відсутність паритетного представництва жінок у прийнятті рішень на вищих представницьких та управлінських рівнях", - зазначила О.Бондаренко. За її словами, цю проблему потрібно вирішувати і "ми знову будемо готувати відповідні законопроекти, сподіваючись на їх підтримку народними депутатами".

Під час обговорення наголошувалося також, що, за даними Держкомстату, розмір середньої заробітної плати жінок в Україні у 2009 році склав 1677 гривень, а чоловіків - 2173 гривні; зарплата жінок за січень-червень цього року становить у середньому 1860 гривень, а чоловіків - 2388 гривень. "Протягом 2000-2009 років гендерний розрив у середній заробітній платі населення коливався на рівні 25-30%", - зазначали виступаючі.

Учасники слухань також звернули увагу на інформацію Головдержслужби, відповідно до якої результати аналізу кадрового резерву у центральних органах виконавчої влади свідчать про порушення вимог пропорційно-збалансованого представництва кандидатур кожної статі. Так, до кадрового резерву на 2010 рік зараховано 76,7% чоловіків та 23,3% жінок. У місцевих державних адміністраціях до кадрового резерву на 2010 рік на посади керівників цих адміністрацій запропоновано 85,9% чоловіків та 14% жінок від загальної чисельності резервістів.

За підсумками слухань Комітет планує узагальнити пропозиції учасників та розробити відповідні рекомендації, які мають бути надіслані структурам всіх гілок влади для реагування.