Сьогодні, 18 травня, в Україні відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цей день скорботи Україна вшановує пам'ять принижених та гнаних тоталітарним режимом. Вшановує тих, хто знайшов вічний притулок на чужині. Тих, хто виборюючи своє право повернутися на рідну землю загинув у нелегкій боротьбі за це.

76 років тому на підставі постанови Державного комітету оборони СРСР від 11.05.1944 р. № 5859 «Про кримських татар» у період з 18 по 20 травня 1944 року з території Кримського півострова було депортовано близько 200 тисяч кримських татар.

Депортація мала катастрофічні наслідки. Цілий народ обмовили, пограбували, вигнали зі своєї землі, знищили майже половину, а тих, хто зумів вижити у нелюдських умовах, поселили у спецпоселеннях, залишати які заборонялося.

Цілі десятиліття кримськотатарський народ вів сміливу і наполегливу боротьбу з радянським режимом за право повернутись на рідну землю. Попри всі нещастя та важкі випробування, що випали на долю кримськотатарського народу, він зміг не тільки вистояти, а й проніс через усі роки поневірянь та депортації свою щиру любов до рідної землі.

Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що, нарешті, попри численні побутові труднощі, все ж таки можна вже спокійно та вільно жити на рідній землі.

Однак знову Крим став об'єктом зазіхань, знову кримськотатарський народ постав перед загрозою дискримінації на рідній землі.

Після окупації півострова Російською Федерацією кримські татари стали найбільш дискримінованою етнічною меншиною серед місцевого населення. Порушення прав, переслідування та репресії по відношенню до кримських татар на анексованій території АР Криму набули системного характеру. Про це свідчать також матеріали звітів та доповідей міжнародних правозахисних організацій. Держава-окупант продовжила дискримінаційну політику СРСР по відношенню до кримськотатарського народу.

Пам’ятаючи про сотні тисяч безвинно постраждалих від депортації кримських татар, ми повинні розуміти, що найкращим вшануванням їх пам’яті стануть ефективні заходи з боку держави, спрямовані на деокупацію та повернення під юрисдикцію України території Автономної Республіки Крим та поновлення порушених прав та свобод усіх громадян України, які там проживають.

Вже давно настав час розроблення Державної стратегії з відновлення цілісності України, реінтеграції окупованих територій, забезпечення захисту прав та свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України як загальнодержавної програми, що передбачатиме, зокрема, належне фінансове забезпечення відповідних заходів.

Також існує потреба консолідації зусиль України та міжнародного співтовариства задля припинення злочинної практики окупаційної адміністрації систематичного порушення прав наших співвітчизників. Як і 76 років тому, головним об’єктом переслідування є кримськотатарський народ. У зв’язку з цим особливе занепокоєння викликає заборона діяльності в Криму Меджлісу кримськотатарського народу та політично вмотивоване переслідування кримських активістів. Очевидно, що повторення у будь-якій формі дій, подібних до злочинної депортації кримських татар, розпочатої в травні 1944 року тоталітарним комуністичним режимом є неприпустимим.

Реагуючи на це, народними депутатами України, в тому числі членами Комітету було внесено на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, Урядів і Парламентів держав світу щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень Російською Федерацією, як державою-агресором, прав і свобод кримськотатарського народу» (реєстр. № 3449 від 08.05.2020 р).

Постанова закликає міжнародне співтовариство не залишатись осторонь та домагатись від Росії, як держави-окупанта, дотримання норм міжнародного гуманітарного права, припинення порушень прав людини в Криму як невід'ємної частини суверенної території України, зокрема прав кримських татар як представників корінного народу України.

Звернення також містить заклик до міжнародної спільноти визнати депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу і долучитися 18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, до вшанування пам’яті невинних жертв злочинної депортації кримськотатарського народу, скоєної комуністичним тоталітарним режимом, а також жертв протиправних дій російської окупаційної адміністрації.