Відбулись експертні дискусії в рамках проведення Тижня прав людини у Верховній Раді України

05 грудня 2019, 17:36

5 грудня 2019 р. в рамках проведення Тижня прав людини у Верховній Раді України Комітет провів експертні дискусії.

Експертна дискусія на тему: «Документи та документування осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях» відбулась за підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні та експертної підтримки  громадської організації «Крим СОС». Відкриваючи захід Заступник голови Комітету Руслан Горбенко зазначив, що визнання актів народження та смерті громадян, які перебувають на  тимчасово окупованих територіях, є однією із надважливих тем в рамках процесу безпечної реінтеграції, про яку наголошує Президент України Володимир Зеленський. «Ми приймаємо усі пропозиції  від громадських організацій та міжнародних партнерів, все буде враховано та імплементовано в плани законотворчої роботи Комітету. До запровадження адміністративної процедури визнання фактів народження та смерті існуючі проблеми частково можна вирішити шляхом прийняття поданого мною та Іриною Аллахвердієвою законопроекту № 2427», - зауважив Руслан Горбенко. Під час дискусії експерти обговорили проблемні питання, що стосуються документування осіб, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також непідконтрольних Уряду України територіях Донецької та Луганської областей. Під час заходу учасники обговорили існуючу судову процедуру реєстрації фактів народжень та смертей, що відбулися на тимчасово окупованих територіях та можливість запровадження спрощеної адміністративної процедури їх реєстрації у відповідності з чинним законодавством. У дискусії взяли участь: Заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Руслан Горбенко, заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева, Голова Господарського суду Донецької області Олена Сковородіна, координаторка з питань захисту та адвокації NRC Крістіна Нечаєва, представники органів державної влади, міжнародних та неурядових організацій, експерти  і науковці.

Експертна дискусія на тему: "Протидія сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом" відбулась за підтримки ООН Жінки та Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні. Відкриваючи захід, Заступник голови Комітету Неллі Яковлєва зазначила, що проблема сексуального насильства, в контексті збройного конфлікту набуває особливо жорстоких форм та спричиняє тяжкі психічні та фізіологічні наслідки для жертв. «Злочини, пов’язані із сексуальним насильством, класифікуються міжнародним гуманітарним правом як воєнні злочини або злочини проти людяності, або елементи геноциду, за які не передбачена амністія. І тому ми повинні не тільки протидіяти та запобігати сексуальному насильству, а й сприяти фіксуванню таких правопорушень та належному розгляду кримінальних справ задля усунення безкарності», - зауважила Неллі Яковлєва. В ході дискусії експерти обговорили визначення терміну «сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом», його відмінності від «домашнього насильства» та "ґендерно зумовленого насильства", міжнародні та національні нормативно-правові рамки захисту, задокументовані випадки неефективного розслідування відповідних злочинів, а також необхідні кроки та заходи запобігання та реагування на такі порушення прав людини. У дискусії взяли участь: Заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Неллі Яковлєва, народні депутати України Наталія Королевська, Марія Бардіна, керівниця Проекту ООН Жінки «Гендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки» Шруті Упадіай, Голова Інституту гендерних програм Марія Берлінська, Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, представники органів державної влади, міжнародних та неурядових організацій, експерти  і науковці.
Аудіозапис (частина 1):
Аудіозапис (частина 2):
Аудіозапис (частина 3):

Експертна дискусія на тему: «Перспективи правового регулювання та реалізації етнонаціональної політики» відбулась за підтримки Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, Офісу Ради Європи в Україні, Норвезької ради у справах біженців, чеської неурядової гуманітарної організації «Людина в біді». Відкриваючи захід Голова Комітету Дмитро Лубінець зазначив, що на даний момент не існує продуманої послідовної політики стосовно захисту прав національних меншин та етнонаціональної політики загалом. «Єдиний орган, який на даний час займається проблематикою національних меншин це наш профільний комітет. На жаль єдиний департамент, який існував на базі Мінкультури в стадії ліквідації. Голову Державної служби з етнополітики та свободи совісті досі не обрано. Через відсутність державного органу відсутній постійний прямий діалог з представниками національних меншин», - зауважив Дмитро Лубінець. «Тому Комітет, на першому ж своєму засіданні, підняв питання щодо необхідності вдосконалення інституційного забезпечення формування та реалізації державної етнонаціональної політики та звернувся до Кабінету Міністрів України щодо необхідності відновлення посади Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики з обов’язковим належним організаційно-кадровим та фінансово-ресурсним забезпеченням зазначеної інституції для повноцінного здійснення покладених на неї повноважень». Також Голова Комітету зазначив, що відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року, який набрав чинності 16 липня 2019 року, порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених Законом. «В розділі «Прикінцеві та перехідні положення» мовного Закону вказано, що Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Але цього закону досі не існує» - підкреслив Дмитро Лубінець. В ході дискусії експерти обговорили ключові виклики та проблемні питання реалізації державної етнонаціональної політики, зокрема її належного законодавчого та інституційного забезпечення. Також відбулось обговорення поточної ситуації із реалізацією прав національних меншин в Україні, забезпечення прав корінних народів, захисту мовних прав національних меншин, перспективи розвитку етнонаціональної політики. У дискусії взяли участь: Голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитро Лубінець, народні депутати України Рустем Умєров, Ахтем Чийгоз, керівниця проекту Офісу Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів та мови меншин в Україні» Земфіра Кондур, заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева, Голова відділу правового аналізу Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Франческо Рінді, представники органів державної влади, міжнародних, громадських організацій, експерти, науковці, ЗМІ.

Аудіозапис (частина 1):

Аудіозапис (частина 2):

Аудіозапис (частина 3):