«Шановний Володимире Олександровичу, за підсумками проведеного в Комітеті обговорення звертаємось до Вас з проханням скористатися повноваженнями, наданими Президенту України частиною 15 статті 106 Конституції України та зупинити дію Постанов Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 8 червня 2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» з мотивів невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності», - йдеться у листі.

Нагадаємо, що в рамках виконання контрольної функції в Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин 3 липня 2019 року за участі народних депутатів України, представників Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України, Верховного Суду, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, громадських організацій та засобів масової інформації відбулось публічне обговорення причин та можливих шляхів врегулювання ситуації, що склалася через невиконання рішень судів, винесених після ухвалення Верховним Судом рішення у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам.

Після винесення у 2018 році Верховним Судом рішення у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам судами першої інстанції було задоволено тисячі аналогічних позовів, проте виплата заборгованості практично не здійснюється. Виплачується пенсія лише за місяць, в якому надійшла заява особи, та відновлюються пенсійні виплати на наступний період. Тобто йдеться про невиконання органами Пенсійного фонду України судових рішень в повному обсязі, що суперечить законодавству України.

Причиною, на яку посилаються органи Пенсійного фонду України, відмовляючи у виконанні судових рішень, є Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Таким чином виконання рішень судів ставиться в залежність від наявності підзаконного акту, в той час як відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Також слід констатувати, що чинний механізм виплати пенсій, встановлений Постановами Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»; від 8 червня 2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» поєднує право на пенсію з реєстрацією пенсіонера як внутрішньо переміщеної особи є дискримінаційним та таким, що не відповідає Конституції та Законам України. 

«Саме ці постанови Уряду стали інструментом обмеження конституційного права громадян на отримання пенсій та призвели до численних звернень громадян до суду з адміністративними позовами про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії відповідними територіальними управліннями Пенсійного фонду України. Більш того, зазначені постанови блокують виконання рішень Верховного Суду та судів першої інстанції про виплату заборгованості з пенсійних виплат, що у підсумку призведе до нової хвилі звернень громадян до Європейського суду з прав людини», - наголосив Григорій Немиря у листі.

Окрім того, Голова Комітету також звернувся до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням «вжити невідкладних заходів для прийняття Кабінетом Міністрів України рішень, що розблокують виконання судових рішень на користь пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб, а також скасування положень нормативно-правових актів Уряду, які дискримінують українських пенсіонерів за ознакою місця проживання та грубо порушують їхні права», та до Голови Верховної Ради Андрія Парубія з проханням включити інформацію щодо ситуації з виплатою пенсій ВПО у доповідь Голови Верховної Ради України про стан законодавчої роботи в парламенті, яка має бути виголошена відповідно до пункту третього частини першої статті 16 Регламенту Верховної Ради України.